Фізіологія сенсорних систем: шкірний та слуховий аналізатор - Реферат

У тварин, що навіть володіють найпримітивнішою нервовою системою, є рецептори, розташовані на поверхні тіла і чутливі до зовнішніх роздратувань. В процесі еволюційного розвитку відбувалася диференціація структури функції цих рецепторів. В результаті первинний аналізатор загальної чутливості поверхні тіла дав початок ряду спеціалізованих аналізаторів: смаковому, нюховому, бічній лінії (у риб), вестибулярному, слуховому і зоровому.Прикладаючи слабке електричне роздратування до різних сусідніх точок шкіри, можна викликати роздільні відчуття дотику, тепла, холоду і болю (відчуття легкого уколу). На підставі цих спостережень виділяють тактильні, теплові, холодовые і больові рецептори шкіри і відповідно чотири види шкірної чутливості. Їх роздільне існування підтверджується відсутністю певних видів чутливості в окремих ділянках шкіри і слизистих оболонок, а також частковою втратою чутливості при дії на шкіру деякими хімічними речовинами. Так, новокаїн викликає втрату чутливості до холоду, а потім до болю і деяке її зниження до тепла, тоді як тактильна чутливість не змінюється. Напівсхематичне зображення деяких рецепторних апаратів шкіри: 1 - вільні нервові закінчення в епідермісі; 2 - дотикові тільця Меркеля (головним чином в епідермісі); 3 - дотикове тільце Мейсснера; 4 - нервове сплетення навколо волосяної цибулини; 5 - чутливе до холоду тільце (або колба) Краузе; 6 - фатерпачинне тільце, чутливе до тиску.Різна в окремих областях шкіри кількість чутливих крапок, а також особливості структури і глибини залягання відповідних рецепторів обумовлюють неоднакові пороги адекватного роздратування різних ділянок шкіри. Відносне рідкісне розташування холодовых і особливо теплових крапок приводить до того, що температурне роздратування дуже обмеженої ділянки шкіри може зовсім не викликати відповідного відчуття. В області гомілки, стегна і живота відчуття тепла іноді відсутнє навіть в тому випадку, якщо площа дратованої ділянки шкіри перевищує 1 кв см.Натискання на шкіру або дотик до неї викликає появу у відповідних рецепторах і аферентних волокнах потенціалів дії, наступних один за одним з великою частотою. Відносну адаптацію до тепла і холоду легко виявити, якщо одну руку опустити у воду, охолоджену до 15°, а іншу - у воду, нагріту до 45°: при подальшому перенесенні обох рук у воду, що має температуру 30°, виходить ясне відчуття, що одна рука знаходиться в теплій воді, а інша - в холодній.Вже в спинному мозку пучки волокон, що несуть імпульси від різних ділянок шкіри, займають суворо певне положення, а дійшовши до латерального ядра горбів проміжного мозку, закінчуються біля різних клітинних груп, кожна з яких направляє свої аксони до певних ділянок кори переважно протилежної півкулі. В результаті ядро кіркового відділу шкірного аналізатора можна розглядати як своєрідну проекцію шкіри. Дослідження мозку людей, у яких за життя була відсутня чутливість окремих ділянок шкіри, а також досліди з електричним роздратуванням кори під час мозкових операцій дозволили встановити кіркову локалізацію шкірної чутливості у людини. У верхній ділянці центральної для поста звивини проектується шкіра нижніх кінцівок, а в середньому і нижніх ділянках - шкіра верхніх кінцівок голови. Проте навіть при повному руйнуванні центральної для поста області кори (наприклад, при видаленні мозкової пухлини) відбувається поступове відновлення грубої чутливості до тиску, тепла, холоду і болю.Зазвичай роздратування, що сприймаються шкірою, носять комплексний характер, бо діють на різні види рецепторів, причому виходить єдине узагальнене відчуття, характер якого залежить від ступеня залучення до реакції різних видів рецепторів. Пояснюється це тим, що імпульси від тактильних рецепторів швидше досягають центральної нервової системи, бо проходять по товстих мякушевих волокнах, тоді як від теплових і холодовых рецепторів імпульси йдуть по безмякотних або тонких мякушевих волокнах. Отже, перш за все вогнище збудження виникає в тих кіркових клітках, які отримують імпульси від тактильних рецепторів. Подальша поява другого вогнища збудження - в клітках, що отримують імпульси від теплових або холодовых рецепторів, - викликає через негативну індукцію пониження збудливості кліток, що сприймають тактильне роздратування. Сила вогнищ збудження, що виникають в корі під впливом імпульсів від тактильних і больових рецепторів, залежить від характеру і інтенсивності роздратування, причому сильніше (домінуюче) вогнище унаслідок негативної індукції здатне знижувати збудливість слабкого вогнища.Так, смакові і запахові подразники викликають рефлекси з боку органів травлення; у відповідь на звукове або світлове роздратування може зявитися орієнтовний рефлекс і так далі Не становить винятку і шкірний аналізатор. Сильне больове відчуття виникає при дії на шкіру будь-яких подразників, якщо вони досягають великої інтенсивності і надають ушкоджувальну дію. Іншими словами, больовими подразниками можуть виявитися найрізноманітніші фізичні і хімічні агенти, будь то тепло або холод, механіч

Зміст

1. Шкірний аналізатор 3

1.1 Значення шкірного аналізатора 3

1.2 Периферичний відділ шкірного аналізатора 3

1.3 Пороги роздратування і просторового розрізнення 5

1.4 Явища адаптації 6

1.5 Кірковий відділ шкірного аналізатора 7

1.6 Взаємодія різних видів шкірної чутливості 9

1.7 Шкірний аналізатор як джерело рефлекторних реакцій 12

2. Слуховий аналізатор 14

2.1 Рецепція звукових роздратуванні 14

2.2 Функція звукопровідного апарату вуха 15

2.3 Внутрішнє вухо 16

2.4 Функція кортиєвого органу 19

2.5 Резонансна теорія слуху 20

2.6 Провідні шляхи слухового аналізатора 21

2.7 Кірковий відділ слухового аналізатора 22

2.8 Аналіз і синтез звукових роздратувань 23

Використана література 25

1. Шкірний аналізатор

1.1 Значення шкірного аналізатора

1. Сапин Р.М., Сивоглазов В.И..Анатомия и физиология человека: Учебное пособие для студентов. - М.: Издательский центр «Академия», 2004.

2. Я.І.Федонюк., К.С.Волнов., Н.Х.Міцкула.: Підручник для студентів вищих медичних закладів. В.о.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2003.

3. Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І. Анатомія і вікова фізіологія з основами гігієни. Курс лекцій для студ. небіол. спец. вищ. пед. навч. закл. - К.: Професіонал, 2004.

4. Г.Тамар. Основы сенсорной физиологии. Пер. с англ. /Под ред. Р.Шмидта. - М.: Мир, 1984.

5. Сапин М.Р., Брыксина З.Г. Анатомия и физиология детей и подростков: Учебное пособие для студ. пед. вузов. - М. : Издательский центр «Академия», 2000.