Фізіологічне значення вторинних метаболітів фенольної природи у водних рослин. Роль флавонідів у захисті рослин від оксидативного пошкодження, викликаного дією ксенобіотиків. Участь поліфенольних сполук у хімічному захисті макрофітів від патогенів.
Аннотация к работе
Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія рослин Plant Physiology, Biochemistry, Cell and Molecular Biology Поліфенольні сполуки макрофітів та їхнє екологічне значенняХоча вони традиційно вважаються несуттєвими для основних метаболічних процесів у рослин (Dixon, 2001), їхнє різноманіття у рослинах перевищує 500 тис. (Hadacek, 2002). Гідроксикоричні кислоти присутні в рослинах у різних формах і при димеризації або полімеризації можуть утворювати лігнін, лігнани та неолігнани (Harborne, 1986). Найпоширенішими фенольними сполуками в рослин є флавоноїди, які утворюють скелетну основу класу конденсованих поліфенолів - проантоціанінів і танінів. Таніни пригнічують ріст патогенних для багатьох рослин мікроорганізмів, захищають рослини від поїдання тваринами (для жуйних тварин смак танінів, ймовірно, є неприємним, тому поїдається ними неохоче). Ці результати вказують на те, що рослини H. verticillata й V. spiralis можуть виділяти деякі фенольні сполуки, які пригнічують ріст М. aeruginosa і можуть бути важливим аллелопатичним прикладом занурених макрофітів, що уповільнюють ріст токсичних ціанобактерій у природних водних екосистемах (Gao et al., 2011).