Фізіологічне значення вторинних метаболітів фенольної природи у водних рослин. Роль флавонідів у захисті рослин від оксидативного пошкодження, викликаного дією ксенобіотиків. Участь поліфенольних сполук у хімічному захисті макрофітів від патогенів.
При низкой оригинальности работы "Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія рослин Plant Physiology, Biochemistry, Cell and Molecular Biology", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія рослин Plant Physiology, Biochemistry, Cell and Molecular Biology Поліфенольні сполуки макрофітів та їхнє екологічне значенняХоча вони традиційно вважаються несуттєвими для основних метаболічних процесів у рослин (Dixon, 2001), їхнє різноманіття у рослинах перевищує 500 тис. (Hadacek, 2002). Гідроксикоричні кислоти присутні в рослинах у різних формах і при димеризації або полімеризації можуть утворювати лігнін, лігнани та неолігнани (Harborne, 1986). Найпоширенішими фенольними сполуками в рослин є флавоноїди, які утворюють скелетну основу класу конденсованих поліфенолів - проантоціанінів і танінів. Таніни пригнічують ріст патогенних для багатьох рослин мікроорганізмів, захищають рослини від поїдання тваринами (для жуйних тварин смак танінів, ймовірно, є неприємним, тому поїдається ними неохоче). Ці результати вказують на те, що рослини H. verticillata й V. spiralis можуть виділяти деякі фенольні сполуки, які пригнічують ріст М. aeruginosa і можуть бути важливим аллелопатичним прикладом занурених макрофітів, що уповільнюють ріст токсичних ціанобактерій у природних водних екосистемах (Gao et al., 2011).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
