Фізіологічний стан організму курей-несучок другої фази продуктивності на тлі дії біологічно активних речовин гумінової природи - Автореферат

Фізіологічний стан організму курей-несучок другої фази продуктивності на тлі дії біологічно активних речовин гумінової природиНауковий керівник - кандидат біологічних наук, доцент Степченко Лілія Михайлівна Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Гуфрій Дмитро Федорович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнології ім. Гжицького, завідувач кафедри фармакології та токсикології доктор ветеринарних наук, професор Ніщеменко Микола Прокопович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної і патологічної фізіології Захист відбудеться «27» травня 2008 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Відомо, що інтенсивність яйцекладки курей-несучок значною мірою залежить від генетичного потенціалу птиці, рівня і повноцінності годівлі. Біологічно активні речовини повинні мати високі адаптогенні властивості, піддаватися метаболізму та брати участь у регуляції обміну речовин, підтримувати імунний статус в організмі (Янович В.Г., Сологуб Л.І., 2000 та ін.; Мазуркевич А.Й. та ін., 2004; Ніщеменко М.П., 2006). Дослідження були спрямовані на вивчення впливу торфяної біологічно активної добавки гідрогумату та комплексу його з вітамінами А, Е та натрію селенітом (ГСВД) на фізіологічний статус, показники обміну речовин, функціональну активність дванадцятипалої кишки та підшлункової залози, а також перетравність поживних речовин раціону та рівень несучості курей другої фази продуктивності. Метою дисертаційної роботи було встановити фізіологічний стан курей-несучок другої фази продуктивності на тлі дії гідрогумату та ГСВД як кормових добавок на показники обміну речовин, активність ферментів травлення, рівень продуктивності та якість продукції. визначити оптимальну кількість гідрогумату для курей-несучок другої фази продуктивності за рівнем метаболізму та продуктивності;Метою першого досліду було встановлення оптимальної кількості введення до основного господарського раціону гідрогумату курям-несучкам у період фізіологічного зниження їх продуктивності для подовження економічно вигідного терміну використання продуктивної птиці. У першому досліді було використано 300 курей, тобто сформовано 6 груп, з яких одна була контрольна, а інші 5 - дослідні, до раціону яких вводили гідрогумат у кількості від 1,2 до 2,4 мл/кг корму. Другий дослід включав пять періодів: підготовчий, перший період введення гідрогумату та ГСВД, період післядії, другий період включення добавок та заключний період післядії. Визначення вмісту загального білка в сироватці крові проводили біуретовим методом (1998), концентрацію загального білка в екстрактах вмісту дванадцятипалої кишки, її слизової оболонки та тканині підшлункової залози за методом Бредфорд із застосуванням Кумасі блакитного (2004). Рівень яєчної продуктивності курей-несучок був найвищим як після введення гідрогумату, так і у період його післядії у курей, яким у раціон вводили добавку у кількості 1,8 мл/кг корму.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в оптимізації функціонування організму курей другої фази несучості та збереження ними високої продуктивності за підвищення рівня процесів метаболізму, активності травних ферментів на тлі дії гідрогумату та ГСВД, що дає змогу подовжити термін економічно вигідного використання курей-несучок. Введення до раціону курей-несучок гідрогумату та ГСВД починаючи з 52-тижневого віку сприяє сповільненню процесу зниження рівня загального білка. Зниження рівня несучості курей у другу фазу продуктивності характеризується посиленням процесів катаболізму білка, що супроводжується збільшенням рівня сечової кислоти, амінного азоту та креатиніну у сироватці крові. Під впливом дії гідрогумату та ГСВД активність АСАТ і ГГТ сироватки крові курей знижувалась при одночасному підвищенні активності АЛАТ і лужної фосфотази відносно до показників курей-аналогів контрольних груп. Встановлена оптимальна кількість гідрогумату (1,8 мл/кг корму) у раціоні курей-несучок другої фази продуктивності, яка сприяє найбільшій активації процесів метаболізму та підвищенню рівня продуктивності.

Основний зміст роботи