Фізіологічний пріон і білки пріон-реплікуючих органів тварин залежно від віку та факторів годівлі - Автореферат

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ ПРІОН І БІЛКИ ПРІОН-РЕПЛІКУЮЧИХ ОРГАНІВ ТВАРИН ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ ТА ФАКТОРІВ ГОДІВЛІНауковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН Влізло Василь Васильович, Інститут біології тварин УААН, директор. У дисертаційній роботі вперше досліджено фізіологічний пріон у пріон-реплікуючих органах (довгастому мозку, селезінці, підщелепових лімфатичних вузлах, слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику) та лейкоконцентраті крові великої рогатої худоби, отримано нові дані про ізоформи PRPC у пріон-реплікуючих органах корів української чорно-рябої молочної породи. Найвищий рівень PRPC спостерігається в довгастому мозку, нижчий - у селезінці та підщелепових лімфатичних вузлах, найнижчий - у слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику. У пріон-реплікуючих органах відносний вміст окремих ізоформ фізіологічного пріона становить, %: диглікозильована форма PRPC у довгастому мозку - 62, селезінці - 66, підщелепових лімфатичних вузлах - 49, слизовій оболонці тонких кишок - 14, лейкоконцентраті крові - 46,6; моноглікозильована форма PRPC у довгастому мозку - 20, селезінці - 22, підщелепових лімфатичних вузлах - 34, слизовій оболонці тонких кишок - 20, лейкоконцентраті крові-21,4; деглікозильована ізоформа - у слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику - 67, довгастому мозку - 18, селезінці - 11, підщелепових лімфатичних вузлах - 17, лейкоконцентраті крові - 32,4. Отримано нові дані про зміни білкового складу пріон-реплікуючих органів великої рогатої худоби залежно від віку, породи та умов годівлі.Науково-дослідна робота виконана відповідно до тематичного плану Науково-виробничого центру з вивчення пріонних інфекцій Інституту біології тварин і є частиною науково-технічних програм УААН: “Фізіолого-біохімічні основи збереження здоровя та високої продуктивності тварин” за темою “Вивчення біологічних механізмів розвитку пріонних хвороб” (02.08 ДР 0103U000672); “Ветеринарне благополуччя” за темою “Моніторинг епізоотичної ситуації, дослідження етіологічних і патогенетичних механізмів розвитку пріонних інфекцій” (37.02/046 ДР 0106U003072); тем МАП України “Відпрацювання методів діагностики та заходів боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби з метою недопущення хвороби на територію України” (81/1 ДР 0101U003439) і “Розробити та впровадити в Україні методи нагляду та діагностики, заходи профілактики та боротьби з пріонними інфекціями тварин” (ДР 0105U006969). виявити фізіологічний пріон та його ізоформи у довгастому мозку, пріон-реплікуючих органах та лейкоцитах крові великої рогатої худоби; У дисертаційній роботі вперше досліджено вміст та співвідношення окремих ізоформ фізіологічного пріона у пріон-реплікуючих органах (довгастому мозку, селезінці, підщелепових лімфатичних вузлах, слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику) та лейкоконцентраті великої рогатої худоби. Розроблено ДСТУ Велика рогата худоба „Методи діагностики губчастоподібної енцефалопатії”, ДСТУ Інфекції пріонні „Методи відбору та підготовки проб мозку для лабораторної діагностики”, СОУ 85.20-37-569:2007 „Експрес-метод діагностики губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби”, СОУ 85.20-37-568:2007 „Гістологічний метод діагностики губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби”, СОУ 85.20-37-570:2007 „Імуногістохімічний метод діагностики губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби”, СОУ 85.20-37-669:2007 „Пріонні інфекції. Водночас мишам першої дослідної групи додатково згодовували мозок великої рогатої худоби (50 мг гол./добу), другій - мясо-кісткове борошно (50 мг гол./добу), третій - мозок великої рогатої худоби (25 мг гол./добу) та мясо-кісткове борошно (25 мг гол./добу).У дисертаційній роботі вперше досліджено фізіологічний пріон у пріон-реплікуючих органах (мозку, селезінці, підщелепових лімфатичних вузлах, слизовій оболонці тонких кишок) і лейкоконцентраті крові корів української чорно-рябої молочної породи, отримано нові дані з ідентифікації ізоформ PRPC, адаптовано метод імуноелектрофозу для детекції пріон-протеїну. У білках пріон-реплікуючих органів корів з віком виявлено зниження білків з молекулярною масою до 27 та 27-35 КДА у слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику (р<0,05), селезінці (р<0,001), підщелепових лімфатичних вузлах (р<0,01) та мозку (р<0,05) і зростання вмісту білків з молекулярною масою понад 35 КДА (р<0,05-0,001). Надмірне надходження продуктів тваринного походження в організм мишей упродовж 360 днів спричинює нагромадження загального білка в мозку (р<0,01-0,001), а також призводить до збільшення концетрації білків у зоні пріон-протеїну в слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику (р<0,05), селезінці та мозку (р<0,05). Дослідження фізіологічного пріона (PRPC) у великої рогатої худоби методом вестерн-блот показали, що найвищий його рівень спостерігається в довгастому мозку, нижчий - у селезінці та підщелепових лімфатичних вузлах, найнижчий - у слизовій оболонці тонкого відділу кишечнику.