Фізіологічний аналіз впливу занять фізичним вихованням на адаптацію до фізичних навантажень і здоров"я студентів - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук ФІЗІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ НА АДАПТАЦІЮ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА ЗДОРОВЯ СТУДЕНТІВРобота виконана в Радомському політехнічному університеті (Ректор - проф. доктор наук В. Лотко) на кафедрі фізичного і оздоровчого виховання (завідувач - проф., доктор мед. наук І. В. Котова Аліна Борисівна, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем Міністерства освіти і науки України і Національної Академії Наук України Буков Юрій Олександрович, кандидат біологічних наук,. доцент, завідувач кафедри фізичної реабілітації Таврійський національний університет ім. Захист відбудеться "_15_"_травня_ 2001 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.20.02.02 при Таврійському національному університеті ім.Система занять ФВ студентів, що існує до цьго часу (два півторагодинних заняття фізичними вправами в тиждень при максимальному підвищенні частоти серцевих скорочень в заняттях до 130-140 скор./хв) не забезпечує формування стійких адаптаційних змін в організмі студентів. Стійкий адаптаційний ефект розвивається в організмі студентів, що займаються ФВ в умовах істотнього підвищення обсягу (до 6-8 годин на тиждень) або інтенсивності (до рівня максимальної частоти серцевих скорочень 160-180 скор./хв) занять ФВ. В процесі дворічних занять ФВ тривалий адаптаційний ефект в організмі студентів формується або за умов збільшення - до 6-8 годин на тиждень - кількості звичайних, тобто з середньою інтенсивністю навантажень (максимальна частота серцевих скорочень до 140-150 скор./хв) занять, або за умов звичайної кількості таких занять - два півторагодиннх заняття на тиждень - при збільшенні інтенсивності фізичних навантажень в цих заняттях (до максимальної частоти серцевих скорочень до рівня 60-180 скор./хв). Використання цієї моделі дозволяє використати заняття ФВ для цілеспрямованого і індивідуалізованого зміцнення здоровя, розвитку адаптаційних можливостей організму студентів та формування у них зацікавленості в самостійних заняттях фізичними вправами. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на таких наукових конференціях: Europien Scientific Conference "Smoke Free Europe: Conference on Tobacco or Health" (Helsinki, Finland, Oktober 1996); IV Всеукраїнська науково-практична конференція "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту дітей інвалідів та валеології в навчальних закладах України" (Кіровоград, червень 1997); V Всеукраїнська науково-практична конференція "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту для інвалідів та валеології в навчальних закладах України" (Кіровоград, жовтень 1997); International scientific Conference "Sport Kinetics - 97" (Magdeburg, BRD, September 1997); Ogolnopolska Konferencia naukowa "Wychowanie fizyczne w zrefomowanej edukacji" (Piotrkow Trybunalski, Polska, pazdziernik 1998); VI Всеукраїнська науково-практична конференція "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту дітей інвалідів та валеологічної освіти в навчальних закладах України" (Кіровоград, жовтень 1998); Internationale Scientific Conference "Health: Its Essence, Diagnostic and Strategies for Improving" (Krinica Gorska, Poland, maj 1999); V Всеукраїнська науково-практична конференція "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України" (Кіровоград, червень 1999); Ogolnopolska Konferencja naukowa "Naucziciel w wychowanieu fizycznym i zdrowotnym" (Krakow, wrzesien 1999); Всесвітній науковий Конгрес "Олімпійський спорт і спорт для всіх" (Київ, травень 2000); VI Міжнародна науково-практична конференція "Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини" (Одеса, червень 2000); II Международный конгресс валеологов (Санкт-Петербург, листопад 2000).Перспективним напрямом в розробці проблеми ФВ студентів є системний підхід, що базується на використанні теорії функціональної системи, основним корисним результатом - системоформуючим фактором - якої є формування тривалої стійкої адаптації. Тривалий адаптаційний ефект, що зберігається на протязі року після припинення програмних занять ФВ є в своїй функціональній основі різностороннім явищем, змість якого становлять прогресивні зміни рухової функції (збільшення в середньому на 21,2%) з її окремими елементами (підвищення в середньому від 8,1 до 73,3%), економізація діяльності серця як в відпочинку (в середньому на 3,1%), так і в умовах стандартних фізичних навантажень (в середньому на 9,8%), а також зниження "серцевої ціни" роботи (в середньому на 5,6%), а також прискорення процесів відновлення рухової функції і реакцій серцево-судинної системи. В розвитку тривалого адаптаційного ефекту має місце певна етаповість: спочатку спостерігається посилення відновних процесів, які забезпечують підвищення мязової працездатності і прогреси