Фізіологічне обґрунтування використання гомогенізованого корму у годівлі свиней - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНа сьогоднішній день для підвищення поживності корму застосовують принципово новий метод підготовки зерна та сумішей до згодовування тваринам. Враховуючи те, що до цього часу проведено недостатньо спеціальних досліджень якості корму, а також фізіологічного стану свиней при згодовуванні їм гомогенізованого корму, нами було проведено комплексне порівняння фізіологічних процесів травлення при згодовуванні свиням кормів різної консистенції, у тім числі виготовлених з використанням кормоприготувального агрегату АКГСМ «Мрія»-03. · дослідити вплив гомогенізації концентрованих кормів, порівняно з найбільш поширеними методами (подрібнення, зволоження), на фізіологічний стан та продуктивні якості свиней: визначити перетравність поживних речовин, динаміку росту тварин, проаналізувати гематологічні показники, порівняти морфологічні та гістологічні особливості окремих органів травної системи, провести комплексну оцінку забійних якостей та продуктів забою; Уперше експериментально і теоретично обґрунтовано перевагу застосування технології гомогенізації окремих видів зерна у чистому вигляді (ячмінь, пшениця, кукурудза, горох) порівняно з методами подрібнення та зволоження при зменшенні витрат корму на продукцію та віку досягнення поросятами живої маси 100 кг. Хімічний склад проб корму, калу та сечі визначали за загальноприйнятими в зоотехнії методами: початкову вологість - методом висушування наважки до постійної маси в сушильній шафі при 60-65?С; гігроскопічну вологу - висушуванням повітряно-сухої наважки у сушильній шафі при 105 ?С до постійної маси; золу - методом спалювання наважки у муфельній печі при 450-500 ?С; загальний азот за методом Кєльдаля (у калі та сечі у натуральних, а у кормі - у висушених зразках); сиру клітковину - методом Геннеберга та Штомана; сирий жир - за методом знежиреного залишку у апараті Сокслета; безазотисті екстрактивні речовини - розрахунковим методом; кальцій - трилонометричним методом; фосфор - колориметричним методом у присутності ванадату та молібдату амонію; сирий протеїн - розрахунковим методом.Так, при гомогенізації ячменю кількість клітковини зменшувалася на 13,7 % (р?0,01), при зволоженні - на 15,3 % (р?0,05); при гомогенізації пшениці вміст клітковини зменшувався на 51,6 % (р?0,001), при зволоженні - на 54,7 % (р?0,001); у зерні кукурудзи при гомогенізації відбувалося зменшення клітковини на 4,4 % та збільшення при зволоженні на 9,6 %; у зерні гороху відповідно зменшення на 10,0 % (р?0,05) та 51,3 % (р?0,05). Концентрація сирої золи при гомогенізації ячменю збільшувалась на 5,7 %, а при зволоженні на 4,5 %, у решті кормів, відповідно: пшениці - зростання на 1,6 % при гомогенізації, та 3,3 % (р?0,05) при зволоженні; кукурудзи - зменшення на 3,4 % (р?0,05) при гомогенізації та 9,6 % при зволоженні; гороху - вміст золи зменшувався на 27,2 % (р?0,05) за рахунок гомогенізації, при зволоженні зміни не відбувалися. Вміст безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) при гомогенізації зерна ячменю залишався незмінним, при зволоженні збільшувався на 0,7 %; пшениці - при гомогенізації збільшувався на 0,7 %, а при зволоженні - на 1,4 %. В зерні кукурудзи кількість БЕР при гомогенізації зростала на 3,6 %, при зволоженні на - 4,0 %, гороху - збільшувалася на 7,0 % (р?0,05) при гомогенізації, при зволоженні - на 0,1 %. Види зерна Контроль Дослідні групи Порівняно з контролем, %У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення проблеми інтенсифікації фізіологічних процесів в організмі свиней за згодовування їм кормів різних методів приготування: подрібнення, зволоження та гомогенізація. На підставі розкритих закономірностей балансу поживних речовин, клінічних та біохімічних показників крові, морфологічної та гістологічної структури органів шлунково-кишкового тракту, загального функціонального стану піддослідних свиней та комплексу їх продуктивних якостей, доведено перевагу використання методу гомогенізації. Порівняно з традиційними методами підготовки зернових кормів (подрібнення та зволоження), гомогенізація сприяє підвищенню (р?0,05…р?0,001) в них рівня окремих поживних речовин і зменшує кількість клітковини незалежно від виду зерна. Гомогенізація корму порівняно з подрібненням та зволоженням підвищує його перетравність: органічної речовини на 4,4 % (p?0,05) і 2,2 %, неорганічної речовини на 65,2 % (p?0,05) і 63,1 % (p?0,01), протеїну на 8,5 % (p?0,05) і 4,6 %, жиру на 32,1 % (p?0,001) і 11,6 % (p?0,01), клітковини на 24,2 % і 15,2 %, засвоєння азоту на 4,7 % і 4,6 %, кальцію на 2,3 % і 0,3 % та фосфору на 9,7 % і 0,5 %, відповідно. Згодовування тваринам гомогенізованого та вологого кормів призводить до збільшення розмірів органів травного тракту (порівняно з групою сухого корму): обєму шлунку на 3,6 % і 44,8 %, обєму тонкого кишечника на 11,5 % і 12,5 % та його довжина на 10,9 % і 16,6 %, обєму товстого на 14,0 % (p?0,05) та 10,7 % (p?0,05) відповідно.