Фізіологічні особливості газоенергетичного та ліпідного обмінів у худоби сірої української породи різних вікових груп за різних умов утримання - Автореферат

Фізіологічні особливості газоенергетичного та ліпідного обмінів у худоби сірої української породи різних вікових груп за різних умов утриманняПроблема розвитку в Україні мясного скотарства сьогодні заслуговує надзвичайно великої уваги, оскільки високоякісну, дешеву і смачну яловичину дає саме ця худоба, яку представляє місцева аборигенна худоба сірої української породи (Козир В.С., 2004). Дисертаційна робота є фрагментом теми «Адаптація тварин до умов центральної степової зони України за впливу різних умов утримання та біологічно активних речовин» (номер державної реєстрації 0101U004234), що досліджується на кафедрі фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету згідно з комплексною програмою фундаментальних і прикладних досліджень щодо наукового забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу України «Розробка біологічних основ підвищення резистентності та адаптаційної здатності організму тварин» (шифр 14.02). Мета роботи - вивчити фізіологічний стан худоби сірої української породи за показниками газоенергетичного і ліпідного обмінів і на цій основі розробити оптимальну систему утримання, яка забезпечує високу адаптивну реактивність, резистентність і продуктивну здатність корів в умовах центральної степової зони України. Дослідити активність ферментів метаболізму ліпідів (ліпази і ліпоксидази) у тварин сірої української породи залежно від системи утримання. Уперше зясовано рівні газоенергетичного та ліпідного обмінів у худоби сірої української породи різних вікових груп в умовах центральної степової зони України.Узимку тварини мали такий добовий раціон: (жива маса тіла корів - 500 кг, добовий надій - 8 л, жирність молока-5%) солома ячмінна - 1 кг; сіно люцерни - 5 кг; силос кукурудзяний МВС - 27 кг; буряк напівцукровий - 12 кг; концентрати - 4 кг. Улітку за табірно-пасовищної системи утримання їх добовий раціон складав (маса тіла корів - 550 кг, добовий надій - 10 л, жирність молока - 4,5%): солома ячмінна - 3 кг; трава люцерни - 16 кг; трава культурних пасовищ - 27 кг; концентрати (дерть кукурудзи, дерть пшениці) - 3 кг. Дослідження проводили на телицях 16-місячного віку середньою масою тіла 284,6±6,5 кг (контрольна і дослідна); нетелях 23-місячного віку середньою масою тіла 330,1±8,1 кг (контрольна і дослідна); 3-4-річних коровах середньою масою тіла 416,5±9,8 кг (контрольна і дослідна); 6-7-річних коровах середньою масою тіла 522,8±10,4 кг (контрольна і дослідна). Друга серія дослідів була спрямована на вивчення показників обміну ліпідів, їх метаболітів та активність ферментів ліпідного обміну - ліпази і ліпоксидази у тварин різних вікових груп залежно від системи утримання: дослідні групи перебували на табірно-пасовищному утриманні, а контрольні - на стійловому. Тварини першої групи та народжені від них телята були на табірно-пасовищному, а другої групи - на стійловому утриманні.У дисертації на підставі проведених досліджень, аналізу отриманих даних та їх інтерпретації запропоновано новий науковий підхід до вивчення показників фізіологічного стану худоби сірої української породи у віковому аспекті та за різних систем утримання. Встановлено, що частота дихання з віком у тварин знижується, а глибина - зростає; за цих умов споживання кисню та виділення вуглекислого газу в абсолютних величинах збільшується, а в розрахунку на 1 кг маси тіла - зменшується. Інтенсивність енергетичного обміну з віком у тварин знижується; найвищі показники виявлені у молодняку сірої української породи 16-місячного віку; в подальшому його рівень знижується і залежить від умов утримання тварин - за табірно-пасовищної на 25,3%, а за стійлової на 26,6%. Газоенергетичний обмін під час вагітності у нетелей, первісток і повновікових корів змінюється не однаково: у телиць він має хвилеподібний патерн - підвищується на початку і під кінець вагітності, а всередині знижується; у первісток та повнолітніх тварин газоенергетичний обмін на початку вагітності знижується до 4-5-місячного періоду, а потім зростає. Вік, продуктивність, система утримання сірої української породи суттєво впливають на показники обміну ліпідів та їх метаболітів: підвищення вмісту загальних ліпідів у крові з віком зумовлено, здебільшого, збільшенням фосфоліпідів і холестеролу; рівень вмісту загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу в крові високопродуктивних корів вищий, ніж у низькопродуктивних; рівень вмісту загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу у крові корів за стійлової системи утримання значно вищий, ніж за табірно-пасовищної системи; досліджувані системи утримання не мали значного впливу на вміст кетонових тіл і оцтової кислоти в крові корів.

Основний зміст роботи