Дослідження особливостей функціонування серцево-судинної та респіраторної систем дітей молодшого віку з обмеженими зоровими функціями. Встановлення ступеня адаптованості слабозорих дітей в умовах хронічного стресу з причини дефіциту зорової інформації.
При низкой оригинальности работы "Фізіологічні особливості функціонування серцево-судинної та дихальної систем у слабозорих дітей молодшого шкільного віку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Харківський національний університет імені В.Н. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРазом з тим, зазначені дослідження зорієнтовані, в більшості, на оцінку і аналіз морфометричних показників, а функціональні характеристики адаптаційних систем організму слабозорих дітей залишаються майже поза увагою. Недостатня кількість наукових робіт розкривають особливості гемодинаміки у дітей з вадами зору [Сермєєв Б.В., 1985; Попова Т.В., 1999; Пястолова Н.Б, 1999, 2001; Кокарева О.Г., 2002], слабо висвітлені питання про функціональний рівень дихальної системи [Азарян Р.Н., 1974; Ковальов В.А.,1984]. У сучасних роботах сенсорне обмеження не розглядають як пряму причину виникнення певних розладів, тому значна кількість досліджень в основному повязана з практичними аспектами офтальмології та тифлопедагогіки, а спеціальні роботи, присвячені вивченню фізіологічного стану дітей з сенсорними відхиленнями, стосуються переважно клінічних випадків і не дають повного уявлення про вплив сенсорного обмеження на функціональний стан дитини [Birucova T., Gasyuk E., Kravchenko J., Shmaley S., 2002]. · дослідити стан системної і церебральної гемодинаміки у дітей молодшого шкільного віку з вадами зору; Отримані в роботі результати та їх інтерпретація мають фундаментальне значення оскільки зясовують особливості функціонування серцево-судинної і дихальної систем у слабозорих дітей, що має важливе значення для фізіології.За отриманими даними розраховували показники В/А - відношення максимального систолічного значення венозної компоненти В до амплітуди артеріальної компоненти А (%), показник периферичного опору судин; І/А - дикротичний індекс (%), показник тонусу судин артеріального типу дрібного калібру; D/A - діастолічний індекс (%), показник тонусу судин венозного типу дрібного калібру; ВОА - показник венозного відтоку з даної області (%); А - амплітуда артеріальної компоненти (Ом), показник кровонаповнення артеріального русла; F - відношення амплітуди артеріальної і амплітуди венозної компонентів до тривалості серцевого циклу (Ом/с), показник швидкості обємного кровонаповнення. При цьому аналізувалися параметри в режимі спокійного дихання: ЖЄЛВД - життєва ємність легень на вдиху (л); ЖЄЛВИД - життєва ємність легень на видиху (л); РОВИД - резервний обєм видиху (л); РОВД - резервний обєм вдиху (л); Євд - ємність вдиху (л); РОВИД/ЖЄЛ - відношення резервного обєму видиху до життєвої ємності легенів (%); РОВД/ЖЄЛ - відношення резервного обєму вдиху до життєвої ємності легень (%); ДО/ЖЄЛ - відношення дихального обєму до життєвої ємності легенів (%); ДО - дихальний обєм (л); ЧД - частота дихання (1/хв); ХОД - хвилинний обєм дихання (л); Тт - середній час дихального циклу (с); Твд - середній час вдиху (с); Твид - середній час видиху (с); Твд/Твид - відношення середнього часу вдиху до середнього часу видиху (відн. один.) В режимі форсованого видиху аналізували: ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легенів (л); ЖЄЛ - життєва ємність легенів (л); ОФВ1 - обєм форсованого видиху за одну секунду (л); ОФВ1/ ФЖЄЛ - відношення обєму форсованого видиху за одну секунду до форсованої життєвої ємності легенів (%); ІТ - індекс Тіффно, що показує відношення обєму форсованого видиху за одну секунду до життєвої ємності легенів (%); СОШ25-75 - середня обємна швидкість видиху на рівні від 25% до 75% обєму ФЖЄЛ (л/с); Тпош - час досягнення пікової обємної швидкості (с); ПОШ - пікова обємна швидкість (л/с); МОШ25 - максимальна середня обємна швидкість видиху на рівні 25% від ЖЄЛ (л/с); МОШ50 - максимальна середня обємна швидкість видиху на рівні 50% ЖЄЛ(л/с); МОШ75 - максимальна середня обємна швидкість видиху на рівні 75% ЖЄЛ (л/с). Серед дівчаток з вадами зору відставання за показниками зросту складало у 7 років на 4,13%, у 8 років на 2,31%, у 9 років на 2,59%, у 10 років на 2,36%; за масою тіла у 7 років на 8,16%, у 8 років на 12,53% , у 9 років на 13,91%, у 10 років на13,93 %. Діастолічний тиск у слібозорих дітей виявився 62,31±0,63 мм рт.ст., тоді як в контрольній групі його величина склала 65,38±1,06 мм рт.ст (р <0,01), при цьому зменшенню загального по групі значення показника сприяло зниження його величини у слабозорих хлопчиків - 61,43±0,90 мм рт.ст. на відміну від хлопчиків з нормальним зором - 67,74±1,45 мм рт.ст (р <0,01). Середньостатистичні значення ЧСС спокою у дітей з вадами зору (88,73±0,87 уд/хв.) дещо вищі, ніж у дітей з нормальним зором (87,36±1,29 уд/хв.), але різниця виявилась не достовірною.Оцінка серцево-судинної та дихальної систем має важливе значення для встановлення ступеня адаптованості слабозорих дітей в умовах хронічного стресу з причини дефіциту зорової інформації. У дітей 7-10 років з вадами зору спостерігаються відхилення від норми за основними антропометричними показниками, церебральної гемодинаміки, зовнішнього дихання, функціонального стану серцево-судинної системи в умовах спокою та фізичних навантажень на відміну від дітей з нормальним зором.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы