Фізіологічні основи регулювання активності гербіцидів за допомогою хімічних сполук - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук Робота виконана в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України, м.Київ Науковий консультант: доктор біологічних наук, професор, академік НАН України Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, директор інституту Захист відбудеться 20 грудня 2001 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.212.01 Інституту фізіології рослин і генетики НАН України за адресою: 03022, Київ-22, вул.Про актуальність проблеми регулювання активності гербіцидів свідчить як велика кількість публікацій та патентів, так і чисельні спроби узагальнень даних питань - огляди [Gressel J., 1993; Hatzios K.K., 1996; Мережинський Ю.Г., Мордерер Є.Ю., 2001; Швартау В.В., 2001; та інші]. До малодосліджених питань слід віднести і вивчення механізмів регуляції фітотоксичної дії гербіцидів у сумішах [Fedtke C., Trebst (1985) використання модифікаторів активності гербіцидів, що мають синергічну або антидотну активність, зумовлює досягнення ряду важливих цілей: забезпечує більш ефективну боротьбу з бурянами; знижує сумарний негативний вплив застосування засобів хімічного захисту рослин на навколишнє середовище; зменшує небезпеку препаратів для людини та інших теплокровних безпосередньо, або за допомогою зниження вмісту залишкових кількостей токсикантів; значно відсуває термін появи стійких видів бурянів; сприяє зниженню надходження токсикантів у грунт та збереженню сівозмін; підвищує стійкість сортів рослин до дії токсикантів. Величезні для України кошти вкладаються не в розвиток власної інфраструктури, яка дозволяє розробляти та виробляти субстанції та готові форми комерційних пестицидних та інших сільськогосподарських хімікатів, а використовуються для придбання імпортних, переважно невиправдано дорогих, готових препаративних форм пестицидів, у т.ч. гербіцидів. Створення модифікаторів активності гербіцидів перспективних класів, яке грунтується на базі встановлення механізмів реалізації фітотоксичної дії, є одним з основних напрямків підвищення активності і селективності засобів для хімічної прополки і забезпечує скорочення термінів та зниження витрат на їх впровадження.В якості тест-обєктів використовували ячмінь ярий (Hordeum vulgare L. sensu lato) сортів Одеський-100 та Одеський-115; овес (Avena sativa L.) сортів Астор та Чернігівський 28; пшеницю озиму (Triticum aestivum L.) сортів Киянка та Київська 7 (1998-2001), Лютесценс 7; кукурудзу (Zea mays L.) гібридів Дніпровський-320 АМВ та Дніпровський 472 МВ, Сатурн, Нептун СВ; цукрові буряки (Beta vulgaris L.) сорту Ялтушковська однонасінна 045; картоплю (Solanum tuberosum L.) сорту Гатчинський; редьку олійну (Raphanus sativus L.) сорту Радуга; сою (Glycine max (L.) Merr.) сортів Нива та Київська 27; горох (Pisum sativum L. sensu lato) сортів Уладовський ювілейний та Неосипаючий 1; мак (Papaver somniferum L.) сорту Беркут; коноплі посівні (Cannabis sativa L.) сорту Золотоноські однодомні; огірки (Cucumis sativus L.) сорту Ніжинські місцеві, салат (Latuca sativa L.), просо куряче (Echinochloa crus-galli (L.) Beauv.), вівсюг звичайний (Avena fatua L.), мар білу (Chenopodium album L.), мишій зелений (Setaria viridis L.) та пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski). Визначення вмісту гербіцидів - інгібіторів фотосистеми ІІ та сполук інших класів проводили також з використанням в якості сенсорів іммобілізованих на пластинах для ТШХ хлоропластів гороху [Трач В.В., Швартау В.В. та ін., 1994], колориметрично чи шляхом реєстрування впливу сполук на варіабельну флуоресценцію хлорофілу [Федоренко Ю.П., Швартау В.В., 1988; Швартау В.В., Корнеев Д.Ю., Трач В.В., 1997]. Активність ацетил-КОА-карбоксилази (ЕС 6.4.1.2) листків злакових видів рослин визначали по включенню [14С]НСО3 [Lichtenthaler Н.К., 1993]. За даними вегетаційних дослідів на одно-та дводольних видах культурних рослин та бурянів (Hordeum vulgare L. sensu lato, Avena sativa L., Triticum aestivum L., Zea mays L, Raphanus sativus L., Papaver somniferum L., Cucumis sativus L., Latuca sativa L., Echinochloa crus-galli (L.) Beauv., Avena fatua L., Chenopodium album L., Setaria viridis L.) та польових дослідів на Glycine max (L.) Merr., Solanum tuberosum L., Cannabis sativa L. встановлено, що додавання сполук азоту до розчинів гербіцидів для обприскування зумовлює посилення активності похідних феноксиалканкарбонових кислот, інгібіторів 5-енолпірувілшикимат-3-фосфатсинтази, глутамінсинтетази. При додаванні синергістів класу R-амідосульфонілбензо-15-краун-5 до ептаму встановлено зростання накопичення гербіциду у паростках Hordeum vulgare L. sensu lato до 180 % при незмінній величині або зниженні накопичення у паростків Glycine max (L.) Merr.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ