Аналіз фізіологічних основ комплексного застосування гербіцидів. Надійний захист посівів від бур’янів як головна умова отримання високих врожаїв. Особливості фізіологічних механізмів, що детермінують зміну вибірної фітотоксичності у комплексах гербіцидів.
Фізіологічні основи комплексного застосування гербіцидівОднак при змішаному характері засміченості, який останнім часом домінує в посівах, окремі гербіцидні препарати не спроможні контролювати весь спектр видів бурянів, тому необхідно застосовувати комплекси (послідовне застосування кількох препаратів) або суміші (одночасне внесення кількох препаратів в робочому розчині) гербіцидів, які доповнюють один одного за спектром дії. Синергічне посилення фітотоксичної дії може підвищити ефективність знищення бурянів, що дозволяє зменшити норми застосування гербіцидів, але при цьому може збільшитись й вірогідність пошкодження гербіцидами культурних рослин. Навпаки - антагоністична взаємодія підвищує безпечність застосування гербіцидів, але може зменшити їх дію на буряни. В основу дисертаційної роботи покладені результати, отримані автором при виконанні планів наукових досліджень по бюджетним темам відділу фізіології дії гербіцидів ІФРГ НАНУ “Вивчити механізми взаємодії нових гербіцидів з метою розробки ефективних сумішей для промислових технологій вирощування сільськогосподарських культур (№ держ. реєстрації 01.850013472, 1985-1989 рр.), “Вивчити метаболічні та генетичні зміни у рослин при комплексуванні гербіцидів з іншими біологічно активними речовинами з метою розробки екологічно безпечних технологій застосування” (шифр теми 2.3.6.222 1990-1993 рр.), “Вивчити механізми регуляції фітотоксичності перспективних гербіцидів з метою розробки екологічно безпечних систем їх застосування” (шифр програми 2.28.5, 1994-1998 рр.), “Вивчити фізіологічні чинники толерантності до гербіцидів багаторічних бурянів з метою розробки ефективних прийомів їх знищення” (№ держ. реєстрації 01984007624, 1999 - 2001 рр.), програм Фонду фундаментальних досліджень Міннауки України ”Механізми регуляції вибірної фітотоксичності гербіцидів (№ проекту 5/123, 1992-1993 рр.), “Фізіологічні основи зменшення гербіцидного навантаження на агроекосистеми” (№ проекту 6.4/116, 1997-1999 рр.). Головною метою роботи було встановлення закономірностей змін вибірної фітотоксичності при комплексному застосуванні гербіцидів, які відрізняються за механізмами дії та доповнюють один одного за спектром контрольованих видів бурянів, встановлення фізіологічних чинників цих змін з тим, щоб шляхом використання ефекту взаємодії розробити гербіцидні комплекси з підвищеною вибірною фітотоксичністю.Першим компонентом для цієї групи було обрано гербіциди ІП (хлорацетаніліди, тіокарбамати динітроаніліни), дія яких спрямована в основному проти злакових видів бурянів, другим компонентом - гербіциди ІТЕ (сим-триазини, похідні урацила), які ефективні в основному проти дводольних видів бурянів. Крім того досліджувались суміші АПГ, які також ефективні проти дводольних видів бурянів, та інгібіторів АЛС, оскільки для деяких препаратів цього класу проблемним є контроль окремих шкідливих видів бурянів, і, крім того, зявилась нова група похідних сульфонілсечовини, дія яких спрямована в основному не на дводольні, а на злакові види бурянів. Зміни у процесі надходження гербіцидів у рослини досліджували за змінами: накопичення міченого препарату (14С-атразин), динаміки прояву специфічної для даного типу гербіцидів фізіологічної реакції (для похідних АОФПК - динаміка інгібування інтенсивності включення 14С-ацетату у ліпіди), балансу препаратів (для тіокарбаматів та хлорацетанілідів - зменшення вмісту гербіциду в оточуючому проростаюче насіння розчині). Таким чином можна констатувати, що гербіциди ІТЕ ленацил та атразин синергічно підвищують фітотоксичну дію гербіцидів ІП хлорацетанілідів та тіокарбаматів, а у сумішах з атразином має місце підвищення вибірної фітотоксичності хлорацетанілідів: дія на чутливі рослини (озимий ячмінь) зростає, а на стійкі (кукурудза) - зменшується. Відсутність даних щодо змін у накопиченні грамініцидів у сайтах їх дії при комплексному застосуванні з іншими гербіцидами може пояснюватись їх високою фітотоксичністю, яка ускладнює кількісне визначення вмісту грамініцидів у рослинах аналітичними методами, Тому для визначення динаміки надходження гербіцидів похідних АОФПК у рослини та їх транслокації можна скористатись біосенсорним методом, коли присутність гербіциду оцінюється за специфічними для його дії змінами метаболізму в окремих органах рослини.З використанням специфічних фізіологічних критеріїв було встановлено, що фітотоксична дія кожного компонента гербіцидних комплексів або сумішей може змінюватись незалежно від зміни дії другого компонента. Якщо культурні рослини недостатньо стійкі до гербіциду, який доцільно застосовувати при даному характері засміченості, то другий компонент може бути обрано серед препаратів, здатних антагоністично зменшувати дію першого компонента.
План
1.Основний зміст
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
