Фізіологічні аспекти захисту насаджень абрикоса від весняних приморозків в умовах півдня України - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаНаціональному науковому центрі Української академії аграрних наук Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Ільницький Олег Антонович, Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН, провідний науковий співробітник відділу фізіології та репродуктивної біології Силаєва Алла Михайлівна, Інститут садівництва Української академії аграрних наук, завідувач відділу фізіології рослин та біотехнологічних досліджень кандидат біологічних наук, доцент Захист відбудеться “26” квітня 2004 р. о “1400” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03127, м.Грунтово-кліматичні умови південної частини Степу України сприятливі для вирощування абрикоса, але в середньому двічі на пять років його бруньки пошкоджуються весняними приморозками, унаслідок чого частково або повністю гине урожай. Тому безперечну актуальність має вивчення фізіологічних процесів, що відбуваються у бруньках абрикоса, яке дасть можливість визначити основні еколого-фізіологічні показники стану бруньок абрикоса та дозволить розробити й ефективно реалізувати відповідну технологію управління протиприморозковим дощуванням в умовах Південного Степу України. Дисертаційна робота тісно повязана з тематичним планом Нікітського ботанічного саду - ННЦ УААН за завданням “Виявити вплив зовнішніх факторів середовища на темпи морфогенезу, органічного спокою, силу та строки цвітіння у різних за морозостійкістю сортів абрикоса” (№ державної реєстрації 0197U004314) та планом аспірантської підготовки. Основною метою даної роботи є виявлення основних еколого-фізіологічних показників, використовуючи які, можна ефективно реалізувати розроблену технологію управління протиприморозковим захистом насаджень абрикоса за допомогою систем дрібнодисперсного дощування. Для досягнення мети в роботі були поставлені такі задачі: вивчити можливість використання фенокліматографічних моделей виходу рослин з періоду спокою і початку цвітіння для визначення дат початку і закінчення протиприморозкового дощування абрикоса при непрямому методі захисту в кліматичній зоні півдня України;В умовах зрошуваного садівництва з усієї різноманітності заходів захисту від весняних приморозків заслуговує на увагу проведення дощування, яке можна виконувати як при застосуванні прямого методу, коли захист відбувається безпосередньо під час дії негативних температур, так і непрямого, в основі якого лежить випарне охолодження бруньок з подальшою затримкою цвітіння плодових культур, щоб найбільш чутливі фази розвитку генеративних бруньок не припадали на час приморозків. Тому вивчення фізіологічних процесів, які відбуваються у бруньках абрикоса при застосуванні прямого і непрямого методів захисту дерев від весняних приморозків, дасть можливість визначити основні еколого-фізіологічні показники стану бруньок для розробки технології управління протиприморозковим дрібнодисперсним дощуванням і автоматизувати цей процес. При застосуванні непрямого методу захисту вивчали три варіанти управління системами дрібнодисперсного дощування з різною загальною тривалістю періодів випарного охолодження бруньок, яка відповідає кількісному накопиченню градусо-годин росту (ГГР), визначеному за фенокліматографічними моделями (Richardson, 1974; Anderson, 1986). При застосуванні непрямого методу протиприморозкового захисту абрикоса для встановлення обґрунтованого терміну вмикання систем зрошення було використано фенокліматографічні моделі. Дисперсійний аналіз потенціалу температур генеративних бруньок свідчить, що температура бруньок сорту Мелітопольський ранній істотно більша, ніж сорту Краснощокий, при НІР095=0,92ОС, тобто сортові особливості дерев абрикоса, можливо через різну структуру та ступінь теплопереносу їх тканин, впливають на загальний температурний стан бруньок.У дисертації дається наукове обґрунтування проблеми захисту насаджень абрикоса від весняних приморозків в умовах півдня України, для вирішення якої визначено основні еколого-фізіологічні показники стану дерев і на їх основі розроблено технологію управління протиприморозковим дрібнодисперсним дощуванням двома методами. Установлено, що в кліматичних умовах півдня України фенокліматографічні моделі за розрахованими граничними значеннями ОО та ГГР досить точно дозволяють визначити дати виходу рослин з біологічного спокою та початку цвітіння. На основі цих даних можна встановити дати початку й закінчення протиприморозкового дощування при застосуванні непрямого методу захисту. Анатомо-морфологічні дослідження бруньок абрикоса показали, що при застосуванні непрямого методу захисту початку вмикання систем зрошення (10 і 30% ГГР) відповідає етап морфогенезу „мікроспора”, а вимиканню (80 і 100% ГГР) - „утворення пилку” і „цвітіння” відповідно.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ