Фітоценотична структура старовинних парків та шляхи її регулювання - Автореферат

Національний лісотехнічний університет України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРоботу виконано на кафедрі ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету України Кучерявий Володимир Панасович, Національний лісотехнічний університет України, завідувач кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Горбенко Наталія Євгенівна, Національний лісотехнічний університет України МОН Захист відбудеться «30 » жовтня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.02 у Національному лісотехнічному університеті України за адресою: 79057, м. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Національного лісотехнічного університету України за адресою: 79057, м.Важливим складником культурно-історичної спадщини нашої держави є старовинні парки, стан рослинності у яких заслуговує особливої уваги з естетичного, екологічного та господарського погляду. Актуальність цієї проблеми, зокрема пошук шляхів регулювання фітоценотичної структури старовинних парків, які перебувають на різних стадіях вікових періодичних циклів, зумовили вибір тематики роботи, визначили мету та завдання досліджень. Дослідження здійснювали впродовж 1998-2008 рр. Дисертаційна робота безпосередньо повязана з тематикою науково-дослідних робіт кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету України, зокрема з держбюджетною темою ДБ 14.02-96 «Підвищення фітомеліоративної ефективності рослинного покриву урбогенних і техногенних ландшафтів» (номер державної реєстрації 0196U024100), а також з господарськими договорами: ГД 08.11-12-05 «Наукові основи реконструкції насаджень парку «Високий Замок»; ГД 08.11-04.06 «Проект організації території парку ім. запропонувати шляхи регулювання структури насаджень старовинних парків та заходи щодо підвищення їхньої стійкості, довговічності та фітомеліоративної ефективності. Досліджено фітоценотичну структуру рослинних угруповань; виявлено закономірності динаміки паркових фітоценозів у часі та просторі; на основі еколого-типологічного, фітоценотичного та декоративного принципів розроблено модель розвитку насаджень старовинних парків на стадії розпаду верхнього намету; запропоновано шляхи регулювання структури насаджень старовинних парків та заходи щодо оптимізації їх існуючого стану, підвищення стійкості, довговічності та фітомеліоративної ефективності.Результати досліджень тих років дають підстави стверджувати, що аналіз існуючих садово-паркових об?єктів з фітоценотичних позицій допоміг ще повніше розкрити взаємозв?язки рослин із середовищем та виявити закономірності, які є необхідними для подальшої розробки біогеоценотичного підходу до створення садів і парків (Кучерявий, 1981, 1990, 2003). В окремих парках міст Львова та Хмельницького у межах виконання госпдоговірних наукових досліджень здійснено подеревну інвентаризацію рослинності із картуванням у М 1:500, а також розроблено генеральні плани реконструкції цих парків. Видова структура старовинних парків формується представниками 81 родини, 234 родів та 374 видів, з яких 112 видів - деревні, 90 - чагарникові і 172 види - травяні рослини. Результати комплексного географо-екологічного аналізу сукупності флористичних елементів показують, що в парках переважають здебільшого рослини євроазійського походження (67 видів). Наприклад, за відсутності підстилки загальна чисельність підросту у буково-грабових та кленово-ясеневих насадженнях (парк «Високий Замок») становить відповідно 16,8 та 26,5 тис. шт./га; однак у тих самих насадженнях на ділянках з підстилкою кількість підросту становить лише 6,3 та 8,4 тис. шт./га відповідно.Старовинні парки Заходу України, закладені у різний час на основі природних насаджень, а також у вигляді культурфітоценозів, сьогодні перебувають у природному стані деструкції верхнього ярусу і потребують виконання відновлювальних робіт на основі досягнень сучасної фітоценології. Дослідження фітоценотичної структури паркових асоціацій (мікроасоціацій) виявили циклічний характер їхнього розвитку, який можна вважати ендоекологічною сукцесією, тобто зміною фітоценозів у часі та просторі. І.Франка та «Стара стрільниця», у яких виявлено екземпляри дерев у віці понад 200 років, завершують другий циклічний період свого розвитку. У парках виявлено 112 видів деревних рослин, 90 - чагарникових та 172 - травяних, які разом представляють 81 родину, 234 роди та 374 види. Вікова структура паркових фітоценозів відображає процес проходження насадженнями періодичних циклів, оскільки у них виявлено представництво практично усіх вікових груп головних паркотвірних порід - від природного поновлення до екземплярів віком понад 120 років.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ