Вивчення формування фітопланктону Десни та компонентів її екосистеми в сезонному та багаторічному аспектах. Визначення еталонні ділянки річки і характерні для них угруповання водоростей. Оцінка екологічного стану річкової системи та її трофічний статус.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукВстановлено основні закономірності формування руслового фітопланктону (таксономічна структура, чисельність, біомаса, інформаційне різноманіття). Визначено роль природних чинників (приток і заплавних водойм) та антропогенного впливу на формування фітопланктону Десни. Сучасний етап досліджень фітопланктону екосистеми Десни виявив домінування діатомово-зеленого комплексу в формуванні структури та різноманіття угруповань, посилення ролі дрібноклітинних форм (центричних діатомових, зелених хлорококових та синьозелених водоростей). Проведено районування річки за характером структурної організації фітопланктону з урахуванням пріоритетних чинників і умов формування стоку в річковому континуумі. В результаті оцінки якості води та трофічного статусу Десни стан її річкової екосистеми оцінено як задовільний, річка має статус евтрофного водотоку.Водні ресурси Десни є джерелом водопостачання промислових центрів (Брянськ, Трубчевськ, Новгород-Сіверський, Сосниця, Чернігів), а також міста Києва, 10 км вище якого річка впадає в Дніпро. Науковий інтерес до обєкту досліджень визначається стратегічним розташуванням басейну Десни на території двох країн - Російської Федерації та України - і необхідністю контролю за станом екосистеми транскордонного водотоку. Виконана робота є складовою частиною низки науково-дослідних тем Інституту гідробіології НАН України: «Розробити концептуальні положення теорії функціонування та управління гідробіологічним станом річкових систем (держ. реєстр. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: § вивчити особливості та закономірності формування структури і різноманіття фітопланктону Десни від витоку до гирла; § оцінити вплив приток та заплавних водойм на формування фітопланктону річки;В розділі представлено аналіз поетапного розвитку потамобіологічних досліджень, які проводились протягом ХХ століття і слугують надійним теоретичним і практичним підґрунтям для формування сучасних підходів до вивчення та розуміння сукцесії в річкових системах. Проаналізовано альгологічні роботи останніх десятиліть, присвячені вивченню стійкості водоростевих угруповань до змін навколишнього середовища, їх індикаторної ролі в біологічному моніторингу (Баринова, 1992, 2006; Федоров, 2004), оцінці якості води і трофічного статусу водотоків (Комплексная экологическая классификация..., 1993; Методика екологічної оцінки…, 1998), а також нові критерії екологічної оцінки статусу річкових систем згідно Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60 (Афанасьєв, 2001, 2006; Семенченко, 2004). Вищевказане свідчить про відсутність системного та цілісного вивчення автотрофної ланки річкової екосистеми, що визначає актуальність та новизну досліджень фітопланктону рівнинної річки Десни, в екосистемі якої переважають природні процеси формування стоку. Подібність видового складу фітопланктону визначали за коефіцієнтом Серенсена (Sorensen, 1948), інформаційне різноманіття угруповань водоростей - за індексом Шеннона (Одум, 1975). Аналіз таксономічної структури фітопланктону екосистеми Десни за період досліджень (1986-2004 рр.) показав, що альгофлора в руслі, притоках і заплавних водоймах сформована 522 видами, представлених 575 внутрішньовидовими таксонами (в.в.т.), що належать до 165 родів, 35 порядків, 14 класів і 8 відділів водоростей (табл.§ сучасний етап досліджень (80-і роки та початок ХХІ ст.) встановив постійність діатомово-зеленого домінуючого комплексу при переважанні діатомових водоростей в верхівї та на перекатах, зелених - на плесових ділянках русла та в пониззі річки. В фітопланктоні багатьох приток Десни закріпилась роль дрібноклітинних синьозелених та зелених хлорококових водоростей, що підтверджує загальну тенденцію приток Дніпра (Щербак, Майстрова, 1996; Щербак, Кузьмінчук, 2004). Зясування багаторічної сукцесії фітопланктону деснянських озер (на прикладі Гайтан), показало, що процеси старіння водойм (заростання макрофітами, обміління, зменшення проточності та водообміну з руслом) викликають структурну перебудову водоростевих угруповань. Переважання дрібноклітинних синьозелених та хлорококових водоростей в формуванні високопродуктивних угруповань зі значною часткою джгутикових (евгленових, вольвоксових) та динофітових в створенні біомаси фітопланктону свідчать про зміну трофічного статусу озера і характеризують його як політрофний. Встановлені закономірності формування фітопланктону в просторово-часовому аспекті дозволили представити районування Десни за структурною організацією угруповань з урахуванням пріоритетних чинників та умов формування стоку в річковому континуумі.Встановлені закономірності формування структури та різноманіття фітопланктону Десни (за таксономічним багатством, чисельністю, біомасою, просторово-часовою динамікою розвитку угруповань в річковому континуумі) довели, що фітопланктон може слугувати репрезентативним показником стану річкової екосистеми.