Вивчення формування фітопланктону Десни та компонентів її екосистеми в сезонному та багаторічному аспектах. Визначення еталонні ділянки річки і характерні для них угруповання водоростей. Оцінка екологічного стану річкової системи та її трофічний статус.
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукВстановлено основні закономірності формування руслового фітопланктону (таксономічна структура, чисельність, біомаса, інформаційне різноманіття). Визначено роль природних чинників (приток і заплавних водойм) та антропогенного впливу на формування фітопланктону Десни. Сучасний етап досліджень фітопланктону екосистеми Десни виявив домінування діатомово-зеленого комплексу в формуванні структури та різноманіття угруповань, посилення ролі дрібноклітинних форм (центричних діатомових, зелених хлорококових та синьозелених водоростей). Проведено районування річки за характером структурної організації фітопланктону з урахуванням пріоритетних чинників і умов формування стоку в річковому континуумі. В результаті оцінки якості води та трофічного статусу Десни стан її річкової екосистеми оцінено як задовільний, річка має статус евтрофного водотоку.Водні ресурси Десни є джерелом водопостачання промислових центрів (Брянськ, Трубчевськ, Новгород-Сіверський, Сосниця, Чернігів), а також міста Києва, 10 км вище якого річка впадає в Дніпро. Науковий інтерес до обєкту досліджень визначається стратегічним розташуванням басейну Десни на території двох країн - Російської Федерації та України - і необхідністю контролю за станом екосистеми транскордонного водотоку. Виконана робота є складовою частиною низки науково-дослідних тем Інституту гідробіології НАН України: «Розробити концептуальні положення теорії функціонування та управління гідробіологічним станом річкових систем (держ. реєстр. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: § вивчити особливості та закономірності формування структури і різноманіття фітопланктону Десни від витоку до гирла; § оцінити вплив приток та заплавних водойм на формування фітопланктону річки;В розділі представлено аналіз поетапного розвитку потамобіологічних досліджень, які проводились протягом ХХ століття і слугують надійним теоретичним і практичним підґрунтям для формування сучасних підходів до вивчення та розуміння сукцесії в річкових системах. Проаналізовано альгологічні роботи останніх десятиліть, присвячені вивченню стійкості водоростевих угруповань до змін навколишнього середовища, їх індикаторної ролі в біологічному моніторингу (Баринова, 1992, 2006; Федоров, 2004), оцінці якості води і трофічного статусу водотоків (Комплексная экологическая классификация..., 1993; Методика екологічної оцінки…, 1998), а також нові критерії екологічної оцінки статусу річкових систем згідно Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60 (Афанасьєв, 2001, 2006; Семенченко, 2004). Вищевказане свідчить про відсутність системного та цілісного вивчення автотрофної ланки річкової екосистеми, що визначає актуальність та новизну досліджень фітопланктону рівнинної річки Десни, в екосистемі якої переважають природні процеси формування стоку. Подібність видового складу фітопланктону визначали за коефіцієнтом Серенсена (Sorensen, 1948), інформаційне різноманіття угруповань водоростей - за індексом Шеннона (Одум, 1975). Аналіз таксономічної структури фітопланктону екосистеми Десни за період досліджень (1986-2004 рр.) показав, що альгофлора в руслі, притоках і заплавних водоймах сформована 522 видами, представлених 575 внутрішньовидовими таксонами (в.в.т.), що належать до 165 родів, 35 порядків, 14 класів і 8 відділів водоростей (табл.§ сучасний етап досліджень (80-і роки та початок ХХІ ст.) встановив постійність діатомово-зеленого домінуючого комплексу при переважанні діатомових водоростей в верхівї та на перекатах, зелених - на плесових ділянках русла та в пониззі річки. В фітопланктоні багатьох приток Десни закріпилась роль дрібноклітинних синьозелених та зелених хлорококових водоростей, що підтверджує загальну тенденцію приток Дніпра (Щербак, Майстрова, 1996; Щербак, Кузьмінчук, 2004). Зясування багаторічної сукцесії фітопланктону деснянських озер (на прикладі Гайтан), показало, що процеси старіння водойм (заростання макрофітами, обміління, зменшення проточності та водообміну з руслом) викликають структурну перебудову водоростевих угруповань. Переважання дрібноклітинних синьозелених та хлорококових водоростей в формуванні високопродуктивних угруповань зі значною часткою джгутикових (евгленових, вольвоксових) та динофітових в створенні біомаси фітопланктону свідчать про зміну трофічного статусу озера і характеризують його як політрофний. Встановлені закономірності формування фітопланктону в просторово-часовому аспекті дозволили представити районування Десни за структурною організацією угруповань з урахуванням пріоритетних чинників та умов формування стоку в річковому континуумі.Встановлені закономірності формування структури та різноманіття фітопланктону Десни (за таксономічним багатством, чисельністю, біомасою, просторово-часовою динамікою розвитку угруповань в річковому континуумі) довели, що фітопланктон може слугувати репрезентативним показником стану річкової екосистеми.
План
2. Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
