Фітоперифітон прибережних ділянок Таганрозької затоки Азовського моря - Автореферат

ІНСТИТУТ ГІДРОБІОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ УДК [(58:574.586):574.64](262.54) дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРобота виконана в Донецькому національному університеті Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент Липницька Галина Петрівна, Донецький національний університет, доцент біологічного факультету Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, професор, Протасов Олександр Олексійович, Інститут гідробіології НАН України, провідний науковий співробітник Захист відбудеться “__27___” ___травня________2004 р. о _11___годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.213.01 Інституту гідробіології НАН України за адресою: 01210, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту гідробіології НАН України за адресою: 01210, м.Перспективним обєктом біомоніторингу та біоіндикації якості води Азовського моря є фітоперифітон, який інтенсивно розвивається на прибережних природних, антропогенних та експериментальних субстратах, занурених у морську воду (Борисюк, 2001, 2002, 2003). Нажаль, відомості про фітоперифітон найбільш чутливих прибережних ділянок Азовського моря в умовах інтенсивного техногенного навантаження вкрай обмежені. Метою роботи було визначення закономірностей формування фітоперифітону прибережних ділянок Азовського моря, його динаміки в сезонному аспекті, а також аналіз біоіндикаційних особливостей водоростей різних систематичних груп. порівняти особливості кількісного розвитку водоростей ті пігментних характеристик фітоперифітону (динаміку вмісту хлорофілу а, каротиноїдів та фікобілінів як інформативних маркерів) для подальшого використання в біомоніторингу, оцінки екологічного стану та трофічного статусу акваторії моря; Вперше досліджено видовий склад, кількісні показники й простежені особливості розвитку фітоперифітону прибережних ділянок Азовського моря в сезонному аспекті на рослинних (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Potamogeton pectinatus L.), тваринних (Balanus improvisus Darwin) та штучних субстратах (скельцях обростання).За період проведення робіт (1999-2002 рр.) нами в обростаннях різних субстратів Азовського моря (залізобетон, залізо, дерево, резина, вищі водні рослини та ін.) було знайдено 165 видів водоростей, які були представлені 190 внутрішньовидовими таксонами, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду. У видовому складі домінували діатомові водорості (92 види, 110 внутрішньовидових таксонів, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду. Друге місце (24,8% від загальної кількості видів) займали зелені водорості - 41 вид (45 внутрішньовидових таксонів, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду); третє (14,5% від загальної кількості видів) - синьозелені - 24 види, (27 внутрішньовидових таксонів, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду). Переважаюча кількість ідентифікованих видів Bacillariophyta відносилася до класу Pennatae (79 видів, 96 внутрішньовидових таксонів, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду, 85,9% від загальної кількості ідентифікованих в даному відділі видів). Самим багаточисельним у родині Naviculaceae був рід Navicula Bory - 16 видів (19 внутрішньовидових таксонів, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду).У складі фітоперифітону природних, антропогенних та експериментальних субстратів Азовського моря (на прикладі Таганрозької затоки) визначено 165 видів водоростей, представлених 190 внутрішньовидовими таксонами, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду. За видовим різноманіттям домінують представники Bacillariophyta (92 види, 110 внутрішньовидових таксонів, враховуючі ті, що містять номенклатурний тип виду). Основу біорізноманіття прибережного фітоперифітону Таганрозької затоки складають прісноводні види - 50 таксонів (27% від загальної кількості ідентифікованих видів водоростей). Зміна домінуючих видів водоростей в угрупованнях перифітону відбувається досить швидко та супроводжується значним видовим різноманіттям (індекс видового різноманіття Шенона коливається у межах від 1,33 до 2,69). Для кожного місяця протягом вегетаційного року характерні свої домінанти за чисельністю, за біомасою та частотою трапляння (всього більш 20 видів та внутрішньовидових таксонів, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ