Фітомоніторинг основних річок Національного природного парку "Подільські Товтри" - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукДисертація присвячена вивченню екологічного стану основних річок НПП «Подільські Товтри». Попередній аналіз якості вод проводили за органолептичними властивостями та більш детальними гідрофізичними і гідрохімічними дослідженнями. Встановлено видовий склад індикаторної флори та проведено його повний структурний аналіз. На засадах флористично-екологічної класифікації здійснено аналіз гідрофільних рослин основних річок НПП «Подільські Товтри», зясовано їх еколого-фітоценотичну роль у формуванні та функціонуванні рослинного покриву. Розподіл еколого-біологічних груп макрофітів встановлено за класифікаціями І.М.Водойми природоохоронних територій, де збереження екологічної рівноваги річок та підтримання біорізноманіття відіграють ключову роль, потребують особливої уваги, оскільки, в межах національних природних парків - досить великих територій, де охорона природи поєднується із рекреацією, - не виключена можливість негативних сторонніх впливів, насамперед антропогенного характеру (Мусієнко, 2002). На сьогодні, більшість контролюючих екологічних служб, оцінку води здійснюють на основі обмеженого переліку гідрохімічних показників або розрахунку комплексного екологічного індексу за наявними (трофо-сапробіологічними і токсикологічними) показниками (Алексеевский и др., 2003; Гавришова, 1981; Романенко та ін., 2001), але навіть використання цих методик, повсякчас, обмежує відсутність акредитованих лабораторій, кваліфікованих кадрів та недостатнє фінансування відбору й аналізу проб. Багатьма дослідженнями доведено, що вивчення флористичних ознак та екологічних особливостей індикаторів гарантує адекватну оцінку якості вод і донних відкладів, забезпечену високою точністю результатів; швидке отримання надійної інформації дозволяє реєструвати навіть тимчасові незначні відхилення як в окремих біологічних процесах, так і загальному стані водних екосистем. Метою роботи було зясувати флористично-екологічні особливості видового складу індикаторних макрофітів та їх трансформацію під впливом природних і антропогенних чинників шляхом проведення фітомоніторингу основних річок НПП «Подільські Товтри». встановити видовий склад індикаторної флори водних обєктів НПП «Подільські Товтри» та провести його структурний аналіз;Досліджено якість вод основних річок НПП «Подільські Товтри» з різним ступенем рекреаційного й антропогенного навантаження. Наша увага була зосереджена на 6 водних обєктах: власне річці Дністер (частина водосховища) та його лівобережних притоках (річки Збруч, Смотрич, Мукша, Жванчик та Кугаївецька притока останньої). Збір основного рослинного матеріалу було здійснено маршрутним і напівстаціонарним методами на репрезентативних створах контролю якості поверхневих вод впродовж вегетаційного періоду 2002 - 2005 рр. Аналізи з визначення показників якості води (прозорість, РН, електропровідність, жорсткість, вміст зважених речовин, вміст CI?, SO42?, NH4 , NO2?, NO3?) виконували згідно з чинними керівними нормативними документами (КНД, 1995) та методичними розробками (Гриб та ін., 1999; Мацнєв та ін., 2002) у лабораторії екомоніторингу НПП «Подільські Товтри». Систематичний аналіз індикаторної флори дослідженої території проводили згідно з ієрархічно підпорядкованими таксонами різних рангів за А.Л.Тахтаджяном (1987), інвентаризаційним конспектом (2004) та за атласом (Чорна, 2001). За основу побудови екологічної класифікації макрофітів, де враховано морфологічні та еколого-біологічні особливості видів, а також ступінь їх звязку із водним середовищем, ґрунтом і повітрям, було використано відповідні схеми (Дубина, Шеляг-Сосонко, 1989; Мусієнко, Кухтей, 2002).Первинну оцінку якості вод у досліджуваних річках проводили на основі визначення фізичних та органолептичних властивостей: температури, завислих речовин, запаху, прозорості і кольоровості. Вивчення природного гідрохімічного складу річкових вод на заповідній території парку дозволило отримати вихідні базові матеріали для подальших досліджень реакції флористичної складової аквальної системи на зростання антропогенного навантаження, адаптивно-сукцесійних змін її фітоценозів, моніторингової діагностики стану вод тощо. Гейни, за якою також найбільшу групу біоморф складають геломорфні - 21 вид (48,8%), дещо меншу гігроморфні - 18 видів (41,8%) і зовсім незначну - гідрогеломорфні та гелогідроморфні - 2 види (по 4,7%). Так, до віолентів (К-стратегів) належать 15 видів (34,9%), патієнтів (S-стратегів) - 11 видів (25,6%), експлерентів (R-стратегів) - 7 видів (16,3%).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ