Фітохімічне вивчення Setaria italica та створення на її основі лікарських засобів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л.Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоровя України. Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Кисличенко Вікторія Сергіївна Національний фармацевтичний університет, завідуюча кафедрою хімії природних сполук. кандидат фармацевтичних наук, доцент ТОДОРОВА ВІОЛЕТА ІВАНІВНА Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, доцент кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії. Захист відбудеться „_20___”__ червня_ 2008 р. о __11.00_____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.До таких культур належить чумиза (італійське просо) - Setaria italica (L.), родини злакові - Poaceae, плоди якої широко використовуються в харчовій промисловості, спиртовиробництві. Інтерес до цього виду сировини обумовлений рядом чинників, серед яких основним є той факт, що до складу плодів і трави входить комплекс сполук, якісний склад і кількісний вміст яких, дозволяє розглядати її як джерело для виробництва лікарських препаратів, косметичних засобів, спеціальних харчових продуктів - дієтичних добавок. визначити кількісний вміст основних груп БАР у траві та плодах чумизи; провести стандартизацію лікарської рослинної сировини - трави та плодів чумизи; рідкого екстракту з трави чумизи та розробити відповідні проекти аналітичної нормативної документації (АНД); Вперше в траві та плодах чумизи ідентифіковано 56 речовин, з них виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 18 фенольних сполук: 5 гідроксикоричних кислот (кавової, ферулової, хлорогенової, неохлорогенової, п-кумарової), 5 похідних кумарину (умбеліферону, скополетину, ізоскополетину, дафніну, 4-пропеноксикумарину), 8 флавоноїдів (апігеніну, лютеоліну, цинарозиду, кверцетину, вітексину, орієнтину, гомоорієнтину, сапонаретину); 2 ангідроцукрів; 24 жирних кислот; 12 стеринів.В ліпофільній фракції з трави чумизи ідентифіковано 4 жирних кислоти: ліноленову, міристинову, лінолеву, стеаринову, серед яких домінує ліноленова; з плодів - 9 кислот: валеріанову, лінолеву, олеїнову, пальмітинову, ліноленову, стеаринову, арахінову, гондоїнову, ерукову, серед яких на лінолеву кислоту припадає 42,5%. Оскільки плоди дають більший вихід ліпофільної фракції, ніж трава, і накопичують за складом більшу кількість жирних кислот, тому було доцільно проаналізувати ліпофільну фракцію плодів методом газової хроматографії/мас-спектрометрії (ГХ/МС). Результати дослідження ліпофільної фракції плодів чумизи підтверджено мас-спектрами жирних кислот, ідентифікованих в плодах чумизи. В результаті дослідження вперше в траві та плодах чумизи ідентифіковано 56 речовин, з них виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 18 фенольних сполук: 5 гідроксикоричних кислот (кавової, ферулової, хлорогенової, неохлорогенової, п-кумарової), 5 похідних кумарину (умбеліферону, скополетину, ізоскополетину, дафніну, 4-пропеноксикумарину), 8 флавоноїдів (апігеніну, лютеоліну, цинарозиду, кверцетину, вітексину, орієнтину, гомоорієнтину, сапонаретину); 2 ангідроцукрів; 24 жирних кислот; 12 стеринів. Порівняння фізико-хімічних властивостей речовини 2.2 і скополетину, величин Rf в різних системах розчинників, а також ідентичність їх УФ-та ІЧ-спектрів і відсутність депресії температури плавлення змішаної проби зі скополетином дозволило охарактеризувати речовину 2.2 як скополетин (6-метокси-7-гідроксикумарин).Вперше проведено фітохімічне вивчення чумизи сорту Дніпровська, що культивується в Україні, досліджено якісний склад та кількісний вміст біологічно активних речовин у траві та плодах рослини, основні з яких виділені в індивідуальному стані та ідентифіковані. За допомогою якісних реакцій, хроматографічних, спектральних методів аналізу, тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в траві та плодах чумизи виявлено полісахариди, вільні та звязані цукри, амінокислоти, органічні кислоти, прості феноли, дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, сапоніни, хлорофіли, каротиноїди, жирні кислоти та стерини. Отримано ліпофільні фракції з трави та плодів чумизи, вихід з трави чумизи складає 2,97 %, з плодів - 9,6 %. За допомогою фізико-хімічних властивостей вихідних речовин і продуктів їх перетворень, даних ГРХ, ГХ/МС, УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії в траві та плодах чумизи ідентифіковано 56 речовин, з них виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 18 фенольних сполук: 5 гідроксикоричних кислот (кавової, ферулової, хлорогенової, неохлорогенової, п-кумарової), 5 похідних кумарину (умбеліферону, скополетину, ізоскополетину, дафніну, 4-пропеноксикумарину), 8 флавоноїдів (апігеніну, лютеоліну, цинарозиду, кверцетину, вітексину, орієнтину, гомоорієнтину, сапонаретину); 2 ангідроцукрів (1,6-ангідро-б-D-галактофуранози, 1,6-ангідро-в-D-глюкопіранози); 24 жирних кислот; 12 стеринів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ