Фітоіндикація початкових етапів ґрунтогенезу на рекультивованих землях Нікопольського марганцеворудного басейну - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України. Забалуєв Віктор Олексійович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Звірковський Василь Миколайович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри геоботаніки, ґрунтознавства і екології кандидат сільськогосподарських наук Кулініч Віктор Васильович, ТОВ «Призма», в.о. директора. Захист відбудеться «__» _________ 2011 року о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.804.02 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м.Мета - дослідити агроекологічні чинники формування родючості і морфологічних ознак техноземів, сформованих із різних за літологічним складом розкривних гірських порід і гумусованого шару зонального ґрунту за тривалого сільськогосподарського використання рекультивованих земель в умовах південного Степу України. · дослідити кількісні і якісні зміни ресурсів біофільних елементів у профілі різноякісних за літогенним складом конструкціях техноземів за їх тривалого біологічного освоєння і сільськогосподарського використання; · дослідити формування родючості у профілі моделей техноземів з різним літологічним складом, які протягом тривалого часу знаходяться у сільськогосподарському використанні; Для вирішення поставлених на вивчення завдань застосовували методи: польового експерименту, що дає змогу отримати максимально точну картину змін властивостей досліджуваних техноземів; лабораторний - для визначення фізико-хімічних і агрохімічних показників техноземів; математико-статистичний - для визначення достовірності отриманих результатів досліджень; порівняльно-розрахунковий - для визначення еколого-енергетичної ефективності грунтогенезу у різних за літогенною основою моделях техноземів. Отримані результати досліджень дають уявлення про формування рівня родючості техноземів з різноякісною літологічною основою без використання родючого шару ґрунту, що дозволяє оцінювати і прогнозувати можливості подальшого сільськогосподарського використання у якості спеціальних моделей (літоземів) або формування універсальної моделі технозему шляхом покриття їх гумусованим шаром ґрунтової маси чорнозему південного після стабілізаційно-фітомеліоративного періоду.У першому розділі приведено аналітичний огляд попередніх досліджень різних авторів з ґрунтогенезу на непорушених, посттехногенних і рекультивованих територіях, на основі якого зроблено висновок, що на сьогодні встановлені географічні закономірності ґрунто-та гумусоутворення, досліджено біохімію процесів гуміфікації і гуміфіксації, доведена роль гумусу в формуванні родючості зональних ґрунтів різного походження і грунтоподібних конструкцій у посттехногенних ландшафтах. Разом з тим недостатньо дослідженими залишаються процеси формування профільної родючості у техноземах з різною літологічною основою за сільськогосподарського використання рекультивованих земель в умовах степової зони України та можливості їх прискорення. У вегетаційних дослідах вивчали формування профільної родючості і морфологічних ознак у техноземах, сформованих з різноякісних техногенних сумішей потенційно-родючих розкривних гірських порід Нікопольського марганцеворудного басейну: 1 - лесоподібних суглинків; 2-суміші червоно-бурих глин і суглинків; 3 - сіро-зелених мергелястих глин, які протягом тривалого часу (понад 25 років) піддавались цілеспрямованому фітомеліоративному впливу шляхом насичення агросукцесій багаторічними бобовими і бобово-злаковими багаторічними агроценозами. Не зважаючи на різноякісність моделей техноземів, отримані результати свідчать про суттєве покращення умов для росту і розвитку рослин з різними еколого-трофічними вимогами, про покращення властивостей у верхніх шарах техноземів за тривалого сільськогосподарського використання. За ефективною родючістю ПГГ1 (порівняння з орним шаром зонального ґрунту) для ярого ячменю досягала від 61,4% у техноземі з червоно-бурих глин і суглинків до 78,4% у техноземі з лесоподібних суглинків.Проведені дослідження дозволили встановити, що потенційно родючі розкривні гірські породи Нікопольського марганцеворудного басейну мають склад і властивості, що певною мірою забезпечують ріст і розвиток рослин-еврітрофів едафічними і біогенними ресурсами з моменту їх виносу на денну поверхню.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ