Фітоіндикація антропогенного забруднення водних екосистем - Автореферат

Українська Академія аграрних наук Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНауковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Клименко Микола Олександрович, Рівненський державний технічний університет, завідувач кафедри екології. Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, професор Бурда Раїса Іванівна, Інститут агроекології і біотехнології УААН, завідувач лабораторії фітобіотичного моніторингу; Захист відбудеться "19" березня 2002 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 в Інституті агроекології і біотехнології УААН за адресою: 03143, м.Погіршення екологічного стану поверхневих вод річок басейну Припяті у останні 30-40 років обумовлювалося широкомасштабними гідротехнічними меліораціями, збільшенням розораності земель, скороченням площ природної рослинності, використанням у сільському господарстві органічних, мінеральних добрив, засобів захисту рослин. В практиці більшості контролюючих екологічних служб оцінка якості води здійснюється на основі обмеженого переліку гідрохімічних показників, тоді як гідробіологічні дослідження на місцевому та регіональному рівнях не завжди можна провести через відсутність належного фінансування. Блоковий принцип оцінки теж можливий при відсутності повних даних гідробіологічного аналізу - комплексний екологічний індекс розраховують за наявними гідрохімічними (трофо-сапробіологічними та токсикологічними) показниками (Екологічна оцінка сучасного стану поверхневих вод України (методичні аспекти), 1996; Методика картографування екологічного стану поверхневих вод України за якістю води, 1998). Метою роботи був пошук нових можливостей оцінки екологічного стану водних екосистем річок басейну Припяті за окремими чутливими видами, а також угрупованнями вищих водних рослин через вивчення їх видового складу та трансформації під впливом антропогенного забруднення. Досягнення мети передбачало вирішення наступних завдань: вивчити видовий склад угруповань вищих водних та прибережно-водних рослин річок Устя, Замчисько та Іква (басейн Припяті) і провести класифікацію угруповань макрофітів згідно з принципами флористичного напрямку;На підставі вивчення робіт у галузі фітоіндикації і, зокрема, індикаторної ролі ВВР, зясовано, що спостереження за розвитком судинних макрофітів та антропогенною модифікацією угруповань відкривають нові перспективи моніторингу стану поверхневих вод (Кокин К.А., 1982; Клоков В.М. и др., 1993; Дубина Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р., 1983; Петров С.С., 1992; 1993; "Макрофиты - индикаторы изменений природной среды", 1993 та ін.) Гідрохімічні дослідження повинні відображувати рівень забруднення води впродовж кількох років, оскільки для трансформації угруповань макрофітів під його впливом потрібен певний час (нами визначений умовно з 1994 по 1998 рр.) Для оцінки якості поверхневих вод річок Устя, Замчисько та Іква протягом 1994-1998 років було проведено відбори проб води згідно рекомендацій Держкомгідромету до 4 разів на рік за гідрологічними сезонами. Дослідження передбачали вивчення змін значень комплексного екологічного індексу (КЕІ), який розраховувався за формулою (1): ; (1) де Іа, Ів, Іс - факторні індекси, визначалися за максимальним перевищенням однієї з характеристик у кожній групі при діленні їх фактичного значення (максимального, середнього) на регламентовану величину (Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В., 1999). Залежно від поставленої мети блокові індекси визначали: за середніми багаторічними значеннями показників якості води за усі роки спостережень (1994-1998); за середніми значеннями показників у вегетаційний період (умовно визначений з травня по вересень). Оскільки КЕІ є інтегральним показником забруднення води, його значення обрано на роль осі ординації.Як показали проведені дослідження угруповань вищих водних рослин річок Полісся, які зазнають антропогенного впливу, фітобіота досить різноманітна. Вища водна рослинність представлена 24 асоціаціями, 21 субасоціацією та 15 варіантами, що обєднуються в 6 союзів, 4 порядки та 3 класи. Найбільше домішок містить вода у створах нижче житлово-промислових комплексів міст Рівне, Здолбунів, Дубно, Костопіль. За результатами оцінки індикаторної інформативності ВВР (за градієнтом КЕІ) виділено три групи видів щодо їх чутливості до антропогенного забруднення води, які узято за основу визначення вагових коефіцієнтів рослин для розрахунку розробленого автором індексу фітоіндикації стану поверхневих вод (If). Для управління якістю води та станом водного середовища досліджених водних обєктів встановлено стійкі до забруднення види ВВР, які можуть бути використані при формуванні руслових, берегових та наплавних біоплато з метою інтенсифікації очищення води (рдесник гребінчастий, рдесник кучерявий, кушир занурений, лепеха звичайна, лепешняк великий, очерет звичайний, рогози широколистий та вузьколистий).

Основний зміст роботи