Фіскальна політика - Курсовая работа

Пріоритетним завданням державної влади будь-якої країни є забезпечення стійкого довгострокового економічного розвитку задля підвищення добробуту населення та зміцнення потенціалу розвитку її майбутніх поколінь. Успіх державної політики в фінансовому секторі багато в чому залежить від скоординованості як стратегічної, так і тактичної складових фіскальної політики, дій уряду як на рівні вироблення політики, так і на рівні проведення поточних операцій, їх взаємоузгодженості, підпорядкованості короткострокових вигод та інтересів довгостроковим загальнодержавним цілям. Залежно від конкретно-історичних умов в окремих країнах така політика має свої особливості. Серед основних завдань у вивченні фіскальної політики можна виділити вивчення основних принципів фіскальної політики в державному регулюванні економіки.Щоб зрозуміти загальні принципи державного регулювання, необхідно чітко виділити два компоненти фіскальної політики: витрати і податки. Але при найближчому розгляді виявляється протилежне: ні підприємству, ні трудівнику при надмірно високих податках працювати виявляється невигідним. До податкової системи кожної країни належать субєкти оподаткування, тобто ті, хто сплачує податки - фізичні особи та юридичні особи (підприємства), та обєкти оподаткування - прибуток підприємств, заробітна плата, вартість майна, виторг фірми, кількість землі тощо. Наприклад, податкова ставка величиною 20% для прибуткового податку з громадян означає, що за доходу у 200 гривень цей дохід розподіляється так: 40 гривень - державі, 160 - отримувачеві доходу. До таких податків в Україні належать акцизи, податок на додану вартість, мито.Фіскальна політика як спосіб фінансового регулювання економіки здійснюється за допомогою могутніх важелів - оподаткування і державних витрат. При дискреційній політиці держава свідомо регулює оподаткування і бюджетні витрати для поліпшення економічного стану країни. Під час спаду бюджет стає дефіцитним, бо доходи фізичних і юридичних осіб зменшуються і відповідно скорочуються податкові надходження, а видатки з державного бюджету, наприклад виплати з безробіття, зростають. Фіскальна політика, заснована на вбудованих стабілізаторах, використовує такий механізм, який без участі держави усуває несприятливе положення на різних фазах економічного циклу. Так, на фазі підйому економіки, коли ростуть доходи підприємств і працівників завдяки прогресивному оподаткуванню, ще швидше збільшуються суми податків.За допомогою фіскальної політики держава безпосередньо може впливати на розвиток економіки, добиваючись її стійкого зростання, стабільності цін і повної зайнятості дієздатного населення. Така політика полягає в тому, щоб вчасно передбачати спад виробництва і зростання безробіття, а також наростання інфляційних процесів в економіці і відповідним чином впливати на них. При наступаючому спаді виробництва уряд збільшує державні витрати і скорочує податки з метою збільшення сукупних витрат і інвестицій. При настанні інфляції, навпаки, державні витрати зменшуються, а податки збільшуються. Якби не існувало ніяких інших регуляторів, то нам залишалося б лише чекати, коли представники уряду відмітять негативні явища в економіці і вживуть заходи до їх усунення.Ефективність фіскальної політики багато в чому залежить від швидкості реакції уряду на зміни в економіці. У даному звязку існує декілька перешкод, які знижують ступінь ефективності вживаної фіскальної політики. По-перше, це так званий "розрив сприйняття", під яким мається на увазі проміжок часу між початком спаду або інфляції і тим моментом, коли відбувається усвідомлення цих тенденцій. Звичайно значний проміжок часу відокремлює момент, коли приходить розуміння необхідності фіскальних заходів, від того моменту, коли ці заходи насправді вживаються. По-третє, існує розрив між тим моментом, коли уряд ухвалює рішення про фіскальні заходи, і часом, коли ці заходи почнуть надавати дію на виробництво, зайнятість і рівень цін.Пропоную розглянути статистичні дані, приведені в макроекономічному огляді НБУ за останні роки: 1) Доходи (див. рис.3.1): на фоні уповільнення росту ВВП у I кварталі 2012 року зростання доходів зведеного бюджету залишилося істотним, хоча темпи уповільнилися (16.8% порівняно з 25.8% у І кварталі 2011 року). Так податкові надходження збільшилися в I кварталі на 14.4% порівняно з 39.2% у 2011 році та внесок у зростання доходів становив 12.5 в. п., а неподаткові надходження - на 35% та 4.4 в. п. відповідно. У свою чергу збільшення податкових надходжень відбулося здебільшого за рахунок податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб. Унаслідок зростання номінальної заробітної плати надходження від податку з доходів фізичних осіб збільшилися в I кварталі на 2.1 млрд. грн., або 16.5% (у 2011 році - на 19.8%). 2) Видатки (див. рис.3.1): темпи зростання видатків у I кварталі перевищили зростання доходів: 17.2%, або на 14.5 млрд. грн.Передусім слід звернутися до стандартних положень економічної теорії, що стосуються фіскальної політик

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття фіскальної політики, її види і значення

1.1 Сутність і функції фіскальної політики

1.2 Дискреційна і автоматична фіскальна політика

Розділ 2. Фіскальна політика як система державного регулювання економіки

2.1 Принципи і механізми впливу фіскальної політики на економіку

2.2 Ефективність фіскальної політики

Розділ 3. Особливості фіскальної політики в економіці України

3.1 Ефективність фіскальної політики України

3.2 Методи збалансування державного бюджету України

Висновки

Список використаних джерел