Встановлення монополії самоуправ на купівлю та продаж деяких предметів торгівлі як одне з джерел прибутків міського самоврядування на Волині у міжвоєнний період. Політика ІІ Речі Посполитої щодо фінансування діяльності волинських повітових самоуправ.
При низкой оригинальности работы "Фінансування діяльності органів самоврядування на Волині у міжвоєнний період (1919-1939 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Найбільший внесок у вивчення окремих питань, повязаних із історією створення та діяльності інституту самоврядування як на Волині, так і загалом у Другій Речі Посполитій зробили польські вчені - історики та правознавці. (у 1928-1929 рр. загальна сума бюджетів усіх самоуправ становила 1,262 млн. злотих, а в 1935-1936 рр. - 630 млн. злотих). Повітові самоуправи, виконуючи покладені на них державною адміністрацією завдання, користувалися тими ж основними джерелами фінансування, що й органи міського та гмінного самоврядування, а саме: власним майном; прибутками з підприємств, які знаходились у їх підпорядкуванні; стягуваними з населення на користь самоврядування спеціальними оплатами, податками та повинностями; а також отримуваними від держави позиками та інвестиціями. Згідно з ними на користь самоуправ стягувалися такі додатки до державних податків: звичайний додаток до державного ґрунтового податку (сплачувався органам самоврядування в сумі 100% половини державного податку); надзвичайний 40%-ий додаток до державного ґрунтового податку; податок на нерухомість (стягувався у формі 25%-го додатку до державного податку на нерухомість); податок на промислові свідоцтва - у розмірі 30% ціни на промислові свідоцтва та реєстраційні картки; додаток до промислового податку - становив 50% обороту будь-якого підприємства (при цьому на користь сільської гміни припадало 25% обороту підприємства); прибутковий податок (стягувався повітовими самоуправами в розмірі 30% державного прибуткового податку); так званий спиртовий податок (стягувався в розмірі 1 злотого на кожний літр спирту); податок на акцизні патенти, що сплачувався підприємствами, котрі виготовляли чи продавали спиртні напої (комунальний додаток до державного податку на акцизні патенти становив у першому випадку 100%, а на продаж алкогольних виробів - 200% державної оплати за патент); додаток до податку на спадщину та дарунки (становив 10% державного податку з тією ж назвою). Одночасно існували закріплені законодавством самостійні податки, які населення сплачувало органам самоврядування: податок на міські ґрунти - становив 1% їх оціночної вартості; квартирний податок - стягувався в розмірі 25% чиншової вартості житла; податок на надлишок житлової площі (залежав від кількості проживаючих у квартирі осіб); податок на будівництво та ремонт доріг - становив головну частину доходів самоуправ (він стягувався з платників ґрунтового, будинкового і промислового податків і залежав від розмірів останніх); податок на окремий вид товарів, які привозяться до певного міста; податок на корисні копалини, у випадку їх існування на території органу самоврядування (він не міг перевищувати 1% вартості мінералу; податок на опротестовані векселі в розмірі 2% вексельної суми, стягуваний на користь тих гмін, у межах яких було представлено опротестований вексель.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
