Поняття "неприбутковість" в українському законодавстві. Набуття громадською організацією статусу неприбутковості. Податки та податкові пільги. Визначення поняття "громадська організація". Особливості оподаткування громадської організації як неприбуткової.
Поставлена мета визначає необхідність вирішення таких завдань: 1) в рамках українського законодавства проаналізувати поняття «неприбутковості» як одну із ключових ознак громадських організацій; 2) показати порядок набуття статусу неприбутковості громадськими організаціями; 3) надати детальний огляд особливостей оподаткування, що витікають із статусу неприбутковості громадських організацій; 4) виділити прогалини та/або недоліки українського законодавства, які можуть негативно впливати на реалізацію фінансово-правових відносин під час створення, діяльності, реорганізації та ліквідації громадських організацій. Разом з тим, правовий аналіз статусу громадських організацій не виходить в монографії за межи обговорення закону «Про обєднання громадян» і не торкається фінансово-правового регулювання діяльності таких організацій. за замовчуванням, «неприбутковість» розуміється як відсутність мети отримання прибутку від своєї діяльності; в такому вигляді це поняття становиться основним критерієм для розрізнення підприємницької та некомерційної діяльності (Господарський кодекс), підприємницьких та непідприємницьких товариств (Цивільний кодекс), для визначення особливостей неприбуткових підприємств, установ та організацій (Податковий кодекс); Цивільний кодекс також звужує цей основний критерій, визначаючи, що прибуток від діяльності не має бути одержаний для мети його подальшого розподілу між учасниками товариства; Підсумовуючи аналіз матеріалу стосовно поняття «громадська організація» та особливостей її легалізації в розрізі фінансово-правових відносин, можна зазначити наступне: - визначення видового поняття «громадська організація» та положення Закону про обєднання громадян не кореспондуються з визначенням більш загальних, родових понять «непідприємницьке товариство», «неприбуткові підприємства, установи, організації», «некомерційна господарська діяльність» у відповідно Цивільному, Податковому та Господарському кодексах щодо основної ознаки цих організацій - ознаки неприбутковості; низка дослідників також вважає за необхідне дати правове визначення терміну «громадянське суспільство» та дати адекватне правове трактування поняттю «обєднання громадян», яке зараз необґрунтовано вузько використовується лише для позначення політичних партій та громадських організацій; процедура легалізації громадських організацій визначає три типи фінансово-правового статусу організацій залежно від юридичних наслідків легалізації: організації з нульовим фінансово-правовим статусом (легалізовані шляхом повідомлення про заснування); організації, які набули код неприбутковості 0006 (легалізація шляхом реєстрації); організації, які набули код неприбутковості 0011 (легалізація шляхом реєстрації).Розглянувши фінансово-правовий статус громадської організації, який складається із інституту неприбутковості та його реалізації через фінансову діяльність і особливості оподаткування громадських організацій, можна сформулювати наступні підсумки курсової роботі, з акцентом на виявлення проблемних моментів в теорії та законодавстві щодо громадських організацій: 1. За замовчуванням, «неприбутковість» розуміється як відсутність мети отримання прибутку від своєї діяльності, і в такому вигляді це поняття становиться основним критерієм для розрізнення підприємницької та некомерційної діяльності (Господарський кодекс), підприємницьких та непідприємницьких товариств (Цивільний кодекс), для визначення особливостей неприбуткових підприємств, установ та організацій (Податковий кодекс). Податковий кодекс встановлює додатковий критерій - змісту діяльності неприбуткових підприємств, установ, організацій. Визначення видового поняття «громадська організація» та положення Закону про обєднання громадян не кореспондуються з визначенням більш загальних, родових понять «непідприємницьке товариство», «неприбуткові підприємства, установи, організації», «некомерційна господарська діяльність» у відповідно Цивільному, Податковому та Господарському кодексах щодо основної ознаки цих організацій - ознаки неприбутковості. Процедура легалізації громадських організацій визначає три типи фінансово-правового статусу організацій залежно від юридичних наслідків легалізації: організації з нульовим фінансово-правовим статусом (легалізовані шляхом повідомлення про заснування); організації, які набули код ознаки неприбутковості 0006 (легалізація шляхом реєстрації); організації, які набули код ознаки неприбутковості 0011 (легалізація шляхом реєстрації).
Вывод
Розглянувши фінансово-правовий статус громадської організації, який складається із інституту неприбутковості та його реалізації через фінансову діяльність і особливості оподаткування громадських організацій, можна сформулювати наступні підсумки курсової роботі, з акцентом на виявлення проблемних моментів в теорії та законодавстві щодо громадських організацій: 1. Міжгалузева юридична термінологія стосовно кола понять близьких до поняття «неприбутковість» та по відношенню до визначення субєктів з ознаками неприбутковості є неузгодженою. Прямого визначення поняття «неприбутковості» не надається. За замовчуванням, «неприбутковість» розуміється як відсутність мети отримання прибутку від своєї діяльності, і в такому вигляді це поняття становиться основним критерієм для розрізнення підприємницької та некомерційної діяльності (Господарський кодекс), підприємницьких та непідприємницьких товариств (Цивільний кодекс), для визначення особливостей неприбуткових підприємств, установ та організацій (Податковий кодекс). Цивільний кодекс звужує цей основний критерій, визначаючи, що прибуток від діяльності не має бути одержаний для мети його подальшого розподілу між учасниками товариства. Податковий кодекс встановлює додатковий критерій - змісту діяльності неприбуткових підприємств, установ, організацій.
2. Визначення видового поняття «громадська організація» та положення Закону про обєднання громадян не кореспондуються з визначенням більш загальних, родових понять «непідприємницьке товариство», «неприбуткові підприємства, установи, організації», «некомерційна господарська діяльність» у відповідно Цивільному, Податковому та Господарському кодексах щодо основної ознаки цих організацій - ознаки неприбутковості. Крім того, відсутнє правове визначення терміну «громадянське суспільство», а правове трактування поняття «обєднання громадян» використовується необґрунтовано вузько лише для позначення політичних партій та громадських організацій.
3. Подібна ситуація стосовно понять «неприбутковість», «громадянське суспільство», «обєднання громадян» ставить питання щодо необхідності чіткого доктринального розуміння цих понять в правовій науці.
4. Процедура легалізації громадських організацій визначає три типи фінансово-правового статусу організацій залежно від юридичних наслідків легалізації: організації з нульовим фінансово-правовим статусом (легалізовані шляхом повідомлення про заснування); організації, які набули код ознаки неприбутковості 0006 (легалізація шляхом реєстрації); організації, які набули код ознаки неприбутковості 0011 (легалізація шляхом реєстрації).
5. Надання громадським організаціям коду ознаки неприбутковості 0006 або 0011 дозволяє їм не сплачувати податки на прибуток з доходів основної діяльності, пасивних доходів, державних дотацій та субсидій, а також благодійних внесків. Статус організацій з кодом 0011 обмежує їх у використанні певних податкових пільг: неоподатковувані благодійні внески можуть прийматися тільки від засновників або членів таких організацій, а неоподатковувані доходи не мають перевищувати 25% загальних доходів за податковий період.
6. В Україні громадські організації мають пільгове оподаткування тільки по відношенню до податку на прибуток підприємств, інші податки сплачуються на загальних підставах. На загальних підставах громадські організації можуть також отримувати звільнення від оподаткування на ввезення гуманітарної допомоги в Україну.
7. Хоча українське законодавство щодо громадських організацій є близьким до європейського в декількох положеннях, рекомендації щодо більшої гармонізації з країнами ЄС в цьому питанні можуть бути такими: а) законодавчо обмежити функції Державної податкової служби щодо легалізації громадських організацій шляхом прийняття відповідного акту на рівні Кабінету Міністрів України; б) внести зміни щодо норми стосовно вичерпності видів статутної діяльності громадських організацій і запропонувати юридичні механізми, які б дозволили громадським організаціям більш активно господарську діяльність, спрямовану на досягнення її статутних цілей; в) розглянути можливість щодо розширення податкових пільг громадських організацій, наприклад, через зниження ставки ПДВ; г) спростити процедури ввезення громадськими організаціями гуманітарної допомоги в Україну.
Список литературы
1. Борщ Н., Казанова М., Кузнецов В., Матвеева В. Все об учете и организации неприбыльных организаций. - Харьков: Изд. дом «Фактор», 2011. - 416 с.
2. Вінніков О. Реформа оподаткування громадських організацій в Україні: проблеми адаптації до європейських стандартів. - К.: Мережа розвитку європейського права. - 2010. - 23 с.
3. Габрук О. Г. (ред.). Неприбуткові установи та організації: особливості оподаткування різних видів НПО, оновлена нормативна база, листи та розяснення. - К.: Компас, 2006. - 168 с.
4. Горленко В.В. Вплив держави на формування українського громадянського суспільства// Часопис Київського університету права. - 2010. № 3. - С. 36-38.
5. Господарський кодекс України// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18, 19-20, 21-22. - Ст. 144.
6. Громадські організації у дискурсі демократизації суспільства: монографія. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. - 680 с.
7. Загальна декларація прав людини// Голос України. - 10.12.2008. - № 236.
8. Закон України «Про гуманітарну допомогу»// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 51. - Ст. 451.
9. Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації»// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 1. - Ст. 2.
10. Закон України «Про обєднання громадян»// Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504.
11. Закон України «Про організації роботодавців»// Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 32. - Ст. 171.
12. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді»// Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 16. - Ст. 167.
13. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 21. - Ст. 252.
14. Кодацький В. П., Шарлай К.Г. Теоретичні основи фінансів громадських організацій// Економічний вісник Донбасу. - 2009. - № 4. - С. 130-132.
15. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996 р. - № 30. - Ст. 141.
16. Лойко Л. Типологічне позиціювання національних організацій в інституціональній структурі громадянського суспільства// Політ. менеджмент 2005. - № 5. - С. 51-60.
17. Михайловська О. Держава і розвиток інститутів громадянського суспільства// Політ. менеджмент - 2005. - №3. - С. 108-114.
18. Мойса Б. Правова інституціалізація участі громадських організацій інвалідів у виробленні та прийняті рішень соціальної політики// Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - К., 2010. - Вип. 20. - С. 273-284.
19. Наказ Державної податкової адміністрації України від 24.01.2011 № 37 «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій»// Текст з офіційного джерела - zakon1.rada.gov.ua.
20. Наказ Міністерства юстиції України від 27.06.2003 № 75/5 «Щодо формування Реєстру зареєстрованих в Україні міжнародних організацій, філій і представництв іноземних неурядових, громадських та благодійних організацій та обєднань»// Офіційний вісник України. - 18.07.2003 р. - № 27. С. 292. - Ст. 1355.
21. Наказ Міністерства юстиції України від 19.12.2008 № 2226/5 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр громадських формувань»// Офіційний вісник України. - 08.01.2009 р. - № 99. - С. 74. - Ст. 3279.
22. Наказ Міністерства юстиції України від 08.07.2011 № 1828/5 «Про затвердження Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації обєднань громадян та інших громадських формувань»// Офіційний вісник України. - 22.07.2011 р. - № 53. - С. 158. - Ст. 2124.
23. Пасічніченко С. В. Громадські організації інвалідів як структурний елемент громадянського суспільства// Держава і право. - 2009. - Вип. 44. - С. 284-289.
24. Податковий кодекс України// Відомості Верховної Ради України. - 2011. № 13-14, 15-16, 17. - Ст. 112.
25. Постанова Кабінету міністрів України від 26.02.1993 № 144 «Про порядок реєстрації символіки обєднань громадян» // Текст з офіційного джерела - zakon1.rada.gov.ua.
26. Постанова Кабінету міністрів України від 26.02.1993 № 143 «Про порядок справляння і розміри збору за реєстрацію обєднань громадян»// Текст з офіційного джерела - zakon1.rada.gov.ua.
27. Роз‘яснення Міністерства юстиції України від 24.01.2011 «Характеристика громадських формувань як інститутів громадянського суспільства»// Текст з офіційного джерела - zakon1.rada.gov.ua.
28. Цивільний кодекс України// Відомості Верховної Ради України. - 2003. № 40-44. - Ст. 356.
29. Яцків Т. Г., Тарасенко Л. Л. Легалізація та державна реєстрація громадських, благодійних організацій, інших громадських ініціатив у сфері місцевого розвитку: від А до Я: Практичний посібник. - Львів: Галицький друкар, 2010. - 286 с.
30. James E. The Nonprofit Sector in International Perspective: Studies in Comparative Culture and Policy. - New York-Oxford: Oxford University Press, 1989. - 385 p.
31. Osborne P. S. (ed.) The Third Sector in Europe. - London-New York: Routledge, 2008. - 373 p.
32. Taylor R. (ed.) Third Sector Research. - New York: Springer, 2010. - 342 p.
33. The NONPROFIT Sector in a Changing Economy. - Paris: Organisation for economic cooperation and development, 2003. - 338 p.
Додаток 1.
Класифікація громадських формувань за розясненням Міністерства юстиції України від 24.01.2011 «Характеристика громадських формувань як інститутів громадянського суспільства»
б) не підлягають легалізації: - батьківські комітети;
- органи учнівського самоврядування;
- колективи фізкультури на підприємствах.
2. За метою і функціями: а) мають загальну мету і завдання, створюються без будь-яких спеціальних особливостей відповідно до Закону України "Про обєднання громадян";
б) мають спеціальну мету (прямо передбачену Законами): - громадські організації інвалідів, "чорнобильців", ветеранів війни;
- Національний Олімпійський комітет України;
- Українське товариство охорони памяток історії та культури;
- саморегулівні громадські організації;
- організації професійного спрямування;
- організації професійного самоврядування.
3. За характером повноважень: а) мають визначені Законами спеціальні повноваження: - громадські організації споживачів;
- громадські організації з охорони громадського порядку і державного кордону;
- Українське товариство охорони памяток історії та культури б) мають загальну мету і завдання, створені без будь-яких спеціальних особливостей відповідно до Закону України "Про обєднання громадян".
4. За територією діяльності: а) всеукраїнські громадські організації;
б) міжнародні громадські організації;
в) місцеві громадські організації.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
