Фінансово-кредитна система України - Дипломная работа

Це вимагає використання нових концепцій, методологічних і методичних підходів до вивчення можливостей та стратегій їх здійснення комерційними банками України. Вихід України у глобальне економічне середовище викликав ряд принципово нових проблем та задач, які постали перед комерційними банками. Здійснюючи ці операції, комерційні банки використовують конкретні стратегії, в яких обґрунтовуються довготривалі заходи, що зорієнтовані на отримання оптимального фінансового результату. Спираючись на світовий досвід, застосування та подальший розвиток прогресивних банківських технологій у практиці роботи комерційних банків повинно слугувати поштовхом в розвитку економіки України. Все це актуалізує тематику нашого дослідження і ставить питання необхідності формування дієздатної фінансової стратегії здійснення операцій комерційними банками України на світовому фінансовому ринку.За формами організації фінанси мають три рівні: • фінанси загальнодержавні; Фінанси держави і підприємств забезпечують виконання функцій державою і підприємством або керівництвом галузі. Фінансова система формувала споживчу психологію виробників, відчужувала від підприємницької ініціативи, від уміння ризикувати під час створення нових виробництв, від потреби цінити кошти, ресурси, розраховувати витрати на виробництво. Фінансова система - це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, не фінансового сектора економіки, певних фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур, окремих громадян. Чільне місце у фінансовій системі посідають фінанси не фінансового сектора економіки, тобто фінанси підприємницьких структур.В умовах розвинутої ринкової економіки кредит виступає в декількох видах і здійснюється через найрізноманітніші організаційні форми, які в сукупності утворюють кредитну систему, а це: банки, інвестиційні фонди, страхові компанії, фонди. Існує багато різних видів банків, проте за своїм функціональним призначенням і належністю вони можуть бути зведені у дві великі групи: центральні (федеральні) банки і комерційні банки. В сукупності і взаємодії всі банки складають національну банківську систему. Основним джерелом банківського прибутку виступає різниця (маржа) між процентом, що береться банком за наданий кредит (позика), і процентом, що сплачується банком за депозитами. Наприкінці XIX - початку XX ст. у більшості країн емісія всіх банкнот була зосереджена в одному банку, що став називатися центральним емісійним банком, а на сучасному етапі - просто центральним банком.По-третє, поява та посилення інституціонального каркасу валютної сфери ринкової економіки виступили чинниками формування каналів справляння впливу на обєктивно-стихійні ринкові процеси, що особливо гостро позначається на закономірностях розвитку міжнародної економічної діяльності, ефективність якої багато в чому визначається факторами інституціональної симетрії тих органів, що репрезентують політико-економічні контури держав, субєкти яких здійснюють таку діяльність. Суззман наголошують, що перехід від товарних грошей до декретних, чи трансформація біметалічних грошових систем у монометалічні з їх подальшим перетворенням у Бретон-вудський та Ямайський валютні устрої завжди справляли вплив одразу і на національну економіку та можливості здійснення макрополітики у ній, і на сферу міжнародних економічних відносин в цілому. Остання, як феномен надекспансії підприємницької активності на міжнародний рівень, не знімає питань про кореспонденцію між її роллю в економічному поступі та розвитком і закономірностями трансформації вже укорінених в фундамент ринкового господарства центральних банків, а, навпаки, віддзеркалює нові процеси системної трансформації середовища їх функціонування, внаслідок чого вони самі зазнають відповідних змін, або ж стають їх провідниками на системно-інтегративному рівні світового господарства. Подібний підхід представлений в українській економічній енциклопедії: «Глобалізація - категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х ХХ ст. набуває форм постійного й неухильного зростаючого міждержавного переплетіння національних економік». Саме на тому, що глобалізація є принципово відмінним від інтернаціоналізації феноменом, наголошують такі економісти як П.Створення нової кредитної системи в Україні розпочалося у 1991 р. з прийняттям ЗУ „Про банки і банківську діяльність”. У комерційних банках спостерігалося подальше, зменшення частки "міністерського" капіталу, що було, спричинено постановою Кабінету Міністрів "Про передачу міністерських пакетів акцій на управління до Міністерства фінансів України". На кінець 1992 року в Україні у реєстрі НБУ зафіксовано 133 банки, ліквідовано 3 банки.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВО - КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

1.1 Основи функціонування фінансової системи

1.2 Економічна роль, суть і структура кредитної системи

1.3 Концептуальні засади дослідження глобалізаційних процесів

РОЗДІЛ 2: АНАЛІЗ ФІНАНСОВО - КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ГЛОБАЛІЗАЦІЙ НИХ ПРОЦЕСІВ

2.1 Етапи становлення фінансово - кредитної системи України

2.2 Аналіз сучасного стану фінансово - кредитного сектору економіки

2.3 Аналіз впливу глобалізаційних процесів на банківський сектор

2.4 Оцінка організаційно - економічних інструментів виходу українських банків на світовий фінансовий ринок

РОЗДІЛ 3: РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ІНТЕГРАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО РИНУК В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

3.1 Проблемні аспекти та перспективи інтеграції України до світового фінансового середовища

3.2 Загальні засади формування та реалізації стратегії інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий простір

3.3 Шляхи оптимізації процесів виходу вітчизняних банків на світовий фінансовий ринок

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ