Фінансово-економічний механізм відтворення земельних ресурсів сільськогосподарського призначення - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИРобота виконана в Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України. Гринчуцький Валерій Іванович, Тернопільський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, Завідувач кафедри економіки підприємств і корпорацій. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, профессор Мішенін Євген Васильович, Сумський національний аграрний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки; Захист відбудеться 01 липня 2009 року о 1400 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.104.03 Національного університету водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України за адресою: вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України за адресою: вул.Погіршення якісного стану земельних ресурсів у секторі аграрного природокористування набуло динамічного, неперервного характеру, що є результатом застосування споживацького підходу у ставленні до землі. Водночас, віддаючи належну увагу працям учених у цьому напрямі науки, слід акцентувати увагу на тому, що сьогодні відсутні наукові розробки, присвячені питанням функціонування інституту відтворення земельних ресурсів, недостатньо чітко й зрозуміло детерміновано сутність відтворення земельних ресурсів у тріаді "раціональне використання-охорона-відтворення", не розглянуто стимулюючого механізму здійснення відтворення сільськогосподарських земель та не визначено його складових інструментів, недостатньо розглянуті регіональні аспекти відтворення земельних ресурсів. У рамках програми автор визначив роль та теоретичні основи формування фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів у сфері аграрного землекористування, здійснив поглиблене обгрунтування необхідності розвитку страхування земельних ресурсів, запропонував науковий підхід до формування страхових тарифів у секторі аграрного землекористування, визначив необхідність розвитку нового та поліпшення існуючого фінансово-економічного інструментарію забезпечення процесів відтворення земельних ресурсів у секторі аграрного землекористування. У процесі дослідження застосовувалися такі загальнонаукові методи пізнання економічних явищ і процесів: діалектичний (для пізнання соціально-економічних та екологічних явищ у межах відтворювальних процесів земельних ресурсів); ретроспективний (для дослідження стану використання та відтворення земельних ресурсів); абстрактно-логічний (при визначенні категорії "відтворення" та дослідження її циклічності, розробці принципових засад інформаційно-аналітичного забезпечення процесів відтворення земельних ресурсів, детермінації фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів, обґрунтуванні створення земельного інноваційного фонду), інституціональний (при розгляді взаємовідносин страхової інституції та землекористувачів), індукції та дедукції (при дослідженні системи інформативного забезпечення процесів використання та відтворення земель); монографічний (при опрацюванні наукових публікацій з питань раціонального використання, охорони та відтворення земельних ресурсів, класифікації адміністративних районів регіону за рівнем страхової привабливості земельних ресурсів, визначенні ролі страхування у відтворенні земельних ресурсів, апробації розробленої системи страхування земельних ресурсів регіону); розрахунково-конструктивний (при обґрунтуванні страхових тарифів, обчисленні страхових платежів); економіко-статистичний (при дослідженні тенденцій розвитку сфери аграрного землекористування регіону, зокрема: графічний метод - для встановлення залежностей між факторами та ілюстрації логічно-ієрархічних звязків; метод групування - при визначенні рівня страхової привабливості адміністративних районів; картографічний метод - для диференціації адміністративних районів регіону за середнім розміром земельної частки (паю), а також для відображення страхових зон досліджуваного регіону; дисперсійний аналіз - для визначення впливу факторів на врожайність сільськогосподарських культур у регіоні; кореляційно-регресійний аналіз - для визначення впливу факторів на економічну ефективність використання земельних ресурсів; розрахунок середніх, відносних величин, показників варіації - для визначення коефіцієнту відтворення земельних ресурсів, обчислення його інтегрального значення, оцінювання стійкості адміністративних районів регіону за величиною диференціального доходу).