Теоретичні аспекти організації соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві. Впровадження системи автоматизації розрахунків за соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності на ТОВ "ЗБК".
При низкой оригинальности работы "Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства ТОВ "Полтавський завод ЗБК"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Загальнообовязкове державне соціальне страхування - це діяльність працівників, роботодавців та держави по реалізації системи державних правових гарантій, яка передбачає надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам у разі настання страхового випадку за рахунок коштів, що акумулюються у спеціальних фондах, та формуються шляхом солідарної сплати страхових внесків роботодавцями та працівниками, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. 18 січня 2001 року Верховною Радою України, відповідно до Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування, прийнято Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» і визначено Фонд соціального Страхування з тимчасової втрати працездатності правонаступником Фонду соціального страхування України. Поряд із діючим в державі соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності досить значну вагу набуває схожий вид загальнообовязкового державного соціального страхування - страхування від соціальних ризиків, повязаних із тимчасовою чи постійною непрацездатністю, спричиненою виробничими факторами, тобто нещасними випадками на виробництві та професійними захворювання, які виникають внаслідок не забезпечення належних умов праці на тому чи іншому підприємстві. Платниками Єдиного соціального внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; Єдиний соціальний внесок нараховується: 1) для роботодавців, працівників - громадян України, іноземців та осіб без громадянства, фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) па підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, громадян України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, осіб, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, військовослужбовців - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами: 2) для підприємств, установ, організації, фізичних осіб, які використовують найману працю, військові частини та органи - на суму грошового забезпечення, оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності: допомоги або компенсації відповідно до законодавства;Забезпечується соціальний захист загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій. Нині в Україні здійснюється чотири типи соціального страхування - на випадок безробіття; у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання та пенсійне страхування - кожен з яких обслуговується окремим фондом. Законопроектом передбачається введення єдиного соціального внеску, який обєднає усі існуючі сьогодні соціальні відрахування та консолідація в окремому підрозділі Пенсійного фонду функцій усіх фондів. Єдиний соціальний внесок сплачуватиметься одним платіжним дорученням, що дасть можливість забезпечити персоніфікацію сплати внесків за всіма видами соціального страхування. Нині ця база використовується для визначення права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру, вона включає в повному обсязі всіх фізичних осіб, які зобовязані сплачувати внески й до інших фондів.
Вывод
Конституцією громадянам гарантується право на соціальний захист. Забезпечується соціальний захист загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій. Нині в Україні здійснюється чотири типи соціального страхування - на випадок безробіття; у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання та пенсійне страхування - кожен з яких обслуговується окремим фондом. Законопроектом передбачається введення єдиного соціального внеску, який обєднає усі існуючі сьогодні соціальні відрахування та консолідація в окремому підрозділі Пенсійного фонду функцій усіх фондів.
Єдиний соціальний внесок сплачуватиметься одним платіжним дорученням, що дасть можливість забезпечити персоніфікацію сплати внесків за всіма видами соціального страхування.
В органах Пенсійного фонду вже створена організаційна, кадрова, програмно-технічна інфраструктура та централізована база даних із 26 млн. персональних справ застрахованих осіб. Нині ця база використовується для визначення права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру, вона включає в повному обсязі всіх фізичних осіб, які зобовязані сплачувати внески й до інших фондів. Тому створення єдиного реєстру застрахованих осіб потребує найменших витрат для модернізації інформаційних технологій.
У звязку з цим, а також враховуючи найбільшу у порівнянні з іншими фондами чисельність працівників, які займаються забезпеченням надходження доходів, структурна реорганізація зазначеного Фонду у звязку із впровадженням єдиної системи збору потребує найменшого фінансового та матеріально-технічного забезпечення.
Після запровадження персоніфікованого обліку для всієї системи соціального страхування роботодавці вже не готуватимуть довідки про заробітну плату, а для призначення страхових виплат будуть використовуватися відомості з реєстру застрахованих осіб.
Завдяки введенню єдиного соціального внеску кількість платіжних доручень, що здійснює роботодавець по сплаті страхових внесків скоротиться вдвічі. Зменшиться кількість помилок при нарахуванні соціальних внесків та суттєво скоротиться паперовий обіг та витрати на проведення фінансових операцій.
Громадяни за нової системи зможуть контролювати свої індивідуальні пенсійні рахунки. Крім того, Пенсійний фонд постійно інформуватиме застрахованих осіб про розмір сплачених ними страхових внесків.
Отже, із запровадженням єдиної системи збору та обліку соціального внеску загальна економія коштів роботодавців становитиме близько 1 млрд. гривень на рік. За розрахунками Міністерства, це помітно зменшить податкове навантаження на заробітну плату, що дозволить роботодавцям та профспілкам підвищувати її рівень.
Список литературы
1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-ХІУ від 16.07.99 // Все про бухгалтерський облік. -2000. - №311 (436). - С. 3-6. (спецвипуск 44).
2. Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» № 2240-ПІ від 18.01.2001 (зі змінами і доповненнями) // Все про бухгалтерський облік. - 2003. - №35.
3. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загально обовязкового державного соціального страхування» №2213-ІІІ від 11.01.2001 (зі змінами і доповненнями // Все про бухгалтерський облік. - 2003. - №35.
4. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 20.02.1991.
5. Закон України «Про державну допомогу сімям з дітьми» №2811-ХІІ від 26.12.2003.
6. Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. №1105-XIV.
7. Закон України «Про загальнообовязкове соціальне страхування в звязку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням» від 18.01.01 р. №2240-ІІІ.
8. Закон України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. №400/97-ВР.
9. Закон України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й профзахворювання, що спричинило втрату працездатності» від 22.02.01 р. №2272-ІІІ.
10. Основи законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. №16/98-ВР.
11. Інструкція «Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» Затв. постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №16 від 26.06.2001.
12. Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України: затв. постановою правління Фонду від 20.04.2001 р. №12.
13. Кодекс Законов о труде Украины. - Харьков: Неофит, 1997. - 102 с.
14. Положення «Про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Затв. постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №21 від 9. 11.2001.
15. Зеленська Н. Звітність до ФСС від нещасних випадків: рекомендації спеціаліста Фонду // Баланс - Бюджет., 2007. - №8 (113). - с. 22-24.
16. Харитонова Н. Ставки пенсійних та соціальних внесків на 2008 рік // Все про бухгалтерський облік. - 25.01.2008. - №8 (1285). - с. 69-72.
17. Закрашевський В. Система загальнообовязкового державного соціального страхування в Україні. Проблеми та шляхи розвитку. Україна: аспекти праці. - 2004. - №5. - С. 27 - 34.
18. Карамишев Д. Єдиний соціальний податок: панацея чи профанація. Віче. - 2006. - №11/12. - С. 46 - 48.
19. Безкровний О.В. Сучасні напрямки удосконалення державного соціального страхування працівників аграрних підприємств. Вісник Харківського Національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. Вип. 72. - Х.: ХНТУСГ, 2008. - С. 58 - 65.
20. Бандур В.Г. Система соціального страхування в Україні: сучасний стан та шляхи розвитку. Україна: аспекти праці. - 2001. - №6. - С. 14 - 18.
