Фінансовий облік в агропромисловому виробництві: теорія, методологія, практика - Автореферат

Національний науковий центр Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукНауковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік УААН Демяненко Микола Якович, заступник директора з наукової роботи ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри доктор економічних наук, доцент Хомин Петро Якимович, Тернопільський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри доктор економічних наук, професор Шевчук Володимир Олександрович, Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, проректор з навчально-методичної роботи Здійснено уточнення та обґрунтування його категорій і принципів, визначено напрями та необхідність розвитку на сучасному етапі ринкової трансформації в Україні. Сформовано елементи системи дослідження в сфері обліку та регулювання нормативних документів, запропоновано напрями удосконалення та мотиваційний механізм розвитку. Поглиблено поняття балансового узагальнення та організаційного процесу шляхом окреслення етапів їх застосування, дослідження кількісних та якісних аспектів придатності сформованої інформації для аналізу, напрямів застосування на різних рівнях управління.Основою його виступає фінансовий облік як визначальна складова національної облікової системи, що регулюється державою. Фінансовий облік нині претендує на роль інформаційного універсуму. Водночас, хоча у цих дослідженнях розглядаються загальні проблеми фінансового обліку, проте не наводиться вичерпна методологічна характеристика, адекватна вимогам управління, зокрема для агропромислового виробництва. Тому важливою складовою його інформаційного забезпечення є розвиток галузевої методології фінансового обліку, створення його методичного забезпечення, з якого кожне підприємство могло б самостійно обирати й поєднувати форми і способи облікових процедур, адекватні його господарському управлінню, не порушуючи єдиного методологічного підходу. На підставі наукових розробок досвіду світових шкіл визначено основні складові фінансового обліку, в тому числі АПВ, як інструмента розкриття загальних тенденцій розвитку: вивчення факторів, що впливають на розвиток національних систем обліку, розробка інструментів регулювання фінансового обліку для різних рівнів, повнота врахування та обслуговування потреб споживачів;У першому розділі - “Теоретичні аспекти фінансового обліку” здійснено науковий аналіз фінансового обліку з урахуванням його ролі в управлінні галузі агропромислового виробництва, що дозволило розкрити теоретико-методологічні основи та механізм його функціонування. Посилаючись на аргументовані докази вчених про звязок обліку з політекономією, моделюванням, аналізом, контролем, інформатикою тощо, зроблено висновок, що для обліку основою методологічного дослідження є ознака системності. 1): визначення поняття системи для оцінки її значимості та відношення до інших систем і зовнішнього середовища, що дає можливість зрозуміти систему в цілому; структура системи з дослідженням механізмів і засобів, що забезпечують зміну режиму роботи системи; системний підхід у дослідженні кожного елемента заданого обєкта обліку Функції, мета, вихід, ефективність) із зазначенням усіх відомих його звязків. У аналізованій сукупності видів обліку на увагу заслуговує фінансовий облік як такий, що став правонаступником бухгалтерського обліку - регулюється на державному рівні. Шляхи її вирішення, на нашу думку, за умови гармонізації інформації на світовому рівні полягають в узгодженні способів та форм ведення обліку як міжнародної мови бізнесу, однозначному тлумаченні основних документів обліку і звітності, застосуванні єдиного підходу в концепціях фінансового обліку та звітності, розробці економічних теорій, що оптимально враховують економічний розвиток країн.Для належного розкриття місця та ролі фінансового обліку в системі економічної інформації та в управлінні агропромисловим виробництвом важливо поглибити його теоретичні засади (предмет, обєкт, метод, функції, сутність) з урахуванням специфіки галузі. Система є цілісністю, сформованою з окремих підсистем обліку (фінансовий, управлінський, податковий тощо), в межах яких діють елементи методу обліку. Визначення видів обліку як підсистем поєднується з визначенням предмета і обєкта. Якщо макрополітика щодо регулювання обліку спирається на традиційні виміри, то основним завданням для підприємств є побудова дієвої облікової політики з метою належного відображення діяльності в обліку та звітності. На цій підставі визначено основні складові фінансового обліку як інструмента розкриття загальних тенденцій: фактори, що впливають на розвиток національних систем обліку, інструменти регулювання для різних рівнів управління, повнота врахування потреб споживачів.

2. Основний зміст дисертації