Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності - Курсовая работа

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності використовується для провадження у цій сфері фінансової політики держави та субєктів господарювання. Він являє собою сукупність способів організації фінансових відносин, що застосовуються в цілях досягнення благоприємних умов розвитку як сфери зовнішньоекономічної діяльності, так і економіки країни в цілому.фінансова політика оподаткування зовнішньоекономічнийДля впливу на процеси суспільного відтворення держава використовує певний господарський механізм, склад і структура якого визначаються рівнем розвитку економіки, відносинами класності, історичними та національними особливостями. Фінансовий механізм - це сукупність конкретних фінансових форм, методів та важелів, за допомогою яких забезпечується процес суспільного відтворення, тобто здійснюються розподільчі і перерозподільчі відносини, утворюються доходи субєктів господарювання і фонди грошових коштів. Фінансовий механізм на загальнодержавному рівні може бути директивним і регулюючим. ¦ Директивний фінансовий механізм розробляється, як правило, для фінансових взаємин, в яких держава бере безпосередню участь. У цьому випадку держава встановлює загальний порядок використання фінансових ресурсів, що залишаються на підприємстві після сплати податків та інших обовязкових платежів, а підприємство самостійно розробляє форми та види грошових фондів і напрями їх використання.В залежності від особливостей окремих підрозділів суспільного виробництва та на підставі виділення сфер фінансових відносин розрізняють: > фінансовий механізм підприємств та господарських організацій; Якщо досліджувати фінансовий механізм з погляду його впливу на суспільне відтворення, розглядаються його функціональні ланки: мобілізація ресурсів; фінансування; стимулювання тощо. Тому є необхідним постійне узгодження, внутрішня увязка складових ланок фінансового механізму для підвищення його дієвості, ні Сфери і ланки фінансового механізму відрізняються ступенем складності та розгалуження окремих елементів. Сполучення елементів фінансового механізму - форм, видів, методів організації фінансових відносин утворює "конструкцію фінансового механізму", яка приводиться в дію встановленням кількісних параметрів кожного з його елементів, тобто визначенням ставок та норм стягнення, обсягів фондів, рівня витрат тощо.Кожна з наступних формацій має виший ступінь зрілості, вищий рівень розвитку продуктивних сил і вищу досконалість виробничих відносин. Притому кожна наступна формація вбирає у себе все те краще, що було створене у попередній (кращий досвід організації виробництва, методи регулювання суспільного життя тощо). Характерною особливістю сучасного етапу загально-цивілізаційного розвитку стало значне прискорення підвищення рівня усуспільненим виробництва, притаманне як соціалістичній, так і капіталістичній формами і воднораз прискорене вичерпування специфічних особливостей, що ми визначаємо відмінності між формаціями, скорочення часу їх існування в "класичній" формі. Якщо відійти від генетичного підходу розчленування економічної історії (що уособлює виокремлення формацій як класифікаційної одиниці) і взяти за обєкт дослідження функціонування виробництва у сукупності взаємозвязку продуктивних сил і виробничих відносин, то схема історичного процесу набуває вигляду постадійного розвитку становища людини у виробничому процесі. Щодо сучасного перехідного стану національної економіки України до ринкової, тобто такої, яка має ґрунтуватися на економічному базисі приватної власності зі збереженням значного сектору державної власності, фінансовий механізм має забезпечувати таке поєднання факторів виробництва його регуляторів, яке реалізує приватновласницькі та суспільні інтереси усіх учасників шляхом еквівалентного розподілу кінцевого продукту.Сучасний етап управління розвитком економіки України забезпечується шляхом поєднання ринкового саморегулювання та системи державного регламентування ринкових відносин. Ринок самостійно регулює розвиток субєктів господарювання та виробництво товарів і сфери послуг на основі взаємовідносин елементів ринкового механізму: попиту, пропозиції і ціни. Система державного регламентування доповнює ринкове саморегулювання, спрямовуючи його на досягнення цілей і завдань, визначених економічною політикою уряду. Буряка та інших, складові господарського механізму передбачають чотири елементи фінансовий механізм, індикативне планування, ціни та юриспруденцію1. Провідна роль у господарському механізмі належить фінансовому механізму.Оподаткування субєктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами: Україна самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для субєктів зовнішньоекономічної діяльності України; Рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення та підтримання самоокупності та самофінансування субєктів зовнішньоекономічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного балансу України; Зазначеним субєктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пи

Зміст

Вступ

1. Фінансовий механізм та його роль в реалізації фінансової політики

1.1 Характеристика та структура фінансового механізму

1.2 Сфери і ланки фінансового механізму

2. Фінансовий механізм у системі економічного розвитку та в умовах ринкової економіки

2.1 Фінансовий механізм у системі економічного розвитку

2.2 Фінансовий механізм в умовах ринкової економіки

3. Фінансове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

3.1 Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності

3.1.1 Принципи оподаткування субєктів зовнішньоекономічної діяльності на Україні

3.1.2 Мито, як податковий засіб регулювання експорту-імпорту країни

3.1.3 Особливості застосування податку на додану вартість та акцизного збору у зовнішньоекономічній діяльності на Україні

Висновок

Список використаної літератури