Фінансовий механізм простого відтворення засобів підприємства - Дипломная работа

Процес зносу й поступового перенесення вартості основних засобів на виготовлений за їхньою участю продукт називається амортизацією. У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено: «Під терміном амортизація основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань». Амортизаційні кошти надходять підприємству у складі виручки від реалізації готової продукції (робіт, послуг) і накопичуються для подальшого використання як джерела відтворення вартості основних засобів. Вкладення цих коштів (які є частиною фонду основних коштів) в оборотні засоби й засоби обігу переконливо свідчить про неприпустимість змішування понять «основні засоби», «засоби обігу» з фінансовими поняттями «основні кошти», «оборотні кошти»: вочевидь, в цьому разі мова йде про фінансування оборотних засобів і засобів обігу за рахунок основних коштів. Нова система національних стандартів бухгалтерського обліку не повязує розмір статутних капіталів підприємств будь-якої форми власності (як, втім, і інших елементів власного капіталу, за винятком додаткового капіталу у разі проведення переоцінок основних засобів та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів) з нарахуванням зносу (амортизації), Амортизаційний фонд як окремий елемент власного капіталу не створюється, амортизаційні кошти після реалізації продукції підприємства надходять йому у складі виручки і вливаються в загальний фонд його фінансових ресурсів.Основні фонди протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання, а також техніко-економічного старіння. Відносну величину економічного спрацювань окремої фізичної одиниці або певної сукупності основних фондів визначають як відношення накопиченої суми спрацювання, тобто їхньої вартості, вже перенесеної на вартість продукції, до загальної балансової вартості.[4] Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. За встановлення норм амортизаційних відрахувань слід виходити з економічно доцільних середніх строків функціонування засобів праці, необхідності забезпечення повного відшкодування вартості основних фондів і врахування техніко-економічного їхнього старіння. Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації у відсотках до балансової вартості груп основних засобів (або окремих обєкта 1-ї групи) на початок звітного періоду в такому розмірі (у розрахунку на календарний квартал): група 1-1,25 %;Можливість використання для обслуговування поточного обороту незатребуваною амортизації жодним чином не може змінити її природи і призначення - вона відображає кругообіг основних фондів, швидкість і ефективність їх використання, можливість відтворення самого підприємства. Суть її полягає в тому, що за допомогою використання того чи іншого порядку нарахування амортизації можна регулювати рівень витрат, змінювати суму податку на майно, рівень позареалізаційних витрат, розмір прибутку і податків з неї, проводити з ініціативи підприємства переоцінку основних фондів з урахуванням справжньої ринкової вартості, використовувати ті чи інші коефіцієнти, що коректують як вартість обєктів, так і величину нараховується зносу. Порівнюючи доцільність і власні можливості, керівництво підприємства може приймати рішення в період високих темпів інфляції використовувати нелінійний метод нарахування амортизації, завищуючи прибуток, сплачуючи більші податки знецінюються,. Серед переваг системи амортизації, яка міститься в стандарті, насамперед, слід зазначити відмову від навязування підприємствам лише прискореної амортизації. адже її використання дає переваги тільки рентабельним підприємствам. Якщо відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємства повинні були використовувати або метод залишку, який зменшується, або прискорений метод з фіксованими річними нормами амортизації, то тепер підприємствам надано право вибирати будь-який метод нарахування амортизації з пяти пропонованих у стандарті: прямолінійний, метод зменшення залишкової вартості (залишку, який зменшується), метод прискореного зменшення залишкової вартості (залишку, що зменшується за подвійною нормою), кумулятивний (суми чисел), виробничий (амортизація нараховується пропорційно обсягові виробленої продукції або виконаної роботи).Проте у світовій практиці бухгалтерського обліку амортизацію давно визнано процесом розподілу витрат, повязаних із придбанням основних засобів (інших необоротних активів). Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ АМОРТИЗАЦІЄЮ

1.1 Економічна сутність амортизації та амортизаційної політики

1.2 Роль амортизації у фінансово-господарській діяльності субєктів господарювання та практичні проблеми управління відтворенням основних фондів

1.3 Правове регулювання амортизаційної політики підприємств

2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ АМОРТИЗАЦІЙНОЮ ПОЛІТИКОЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Методи розрахунку амортизаційних відрахувань

2.2 Механізм управління амортизаційною політикою

2.3 Вплив амортизаційної політики підприємства на результати його діяльності

2.4 Проблеми і напрями вдосконалення методології оцінки основних засобів і амортизації

3. УПРАВЛІННЯ АМОРТИЗАЦІЙНОЮ ПОЛІТИКОЮ НА ПРИКЛАДІ ПУБЛІЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СУМИОБЛЕНЕРГО»

3.1 Оцінка динаміки структури і ефективності використання основних засобів

3.2 Порівняльна характеристика методів амортизації і ступеня їх впливу на інвестиційний процес підприємства

3.3 Оцінка гнучкості амортизаційної політики

3.4 Рекомендації щодо підвищення ефективності амортизаційної політики

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Додаток А Етапи формування політики управління необоротними активами підприємства

Додаток Б Графічна інтерпретація методів нарахування амортизації (лінійний і нелінійний)

Додаток В Характеристика методів нарахування амортизації відповідно до П(с)БО Додаток Г Визначення основних засобів за різними інформаційними джерелами

Додаток Д Напрями вдосконалення методології оцінки основних засобів і амортизації в законодавстві України

Додаток Е Аналітичні дані про склад і рух основних засобів «Сумиобленерго» за 2008 р.

Додаток Ж Структура основних засобів по групах в бухгалтерському обліку підприємства «Сумиобленерго» за 2008 р.

Додаток К Аналіз потоку амортизаційних відрахувань підприємства в часі

Додаток Л Фінансова звітність публічного підприємства «Сумиобленерго» за 2008 рік