Поняття та значення фінансового контролю, державний контроль. Контролюючі органи загальної і спеціальної компетенції, аудиторський контроль. Права та обов’язки контролюючих органів загальної і спеціальної компетенції. Права та обов’язки аудиторів.
В Україні проведення економічних «реформ», перехід до ринкових відносин спричинили послаблення управління економікою і позначилися на його найважливішій складовій - державному фінансовому контролі. Про це свідчить і віковий досвід розвинених країн, де поряд із розвитком ринкових відносин розвиваються та вдосконалюються інститути і методи державного регулювання економікою, які особливу увагу приділяють створенню і функціонуванню системи державного фінансового контролю. Підвищення дієвості та ефективності державного фінансового контролю, посилення його профілактичної спрямованості обумовили в останні роки стійку тенденцію до зміцнення фінансової дисципліни в державі.Зі співвідношення фінансового контролю і державного управління видно, що фінансовий контроль є засобом досягнення конкретної мети, що стоїть перед державою, - установлення правопорядку й законності. Ефективність роботи органів виконавчої влади і місцевого самоврядування в державі значною мірою залежить від здійснення контролю за виконанням законів, рішень, розпоряджень, від належної організації їх виконання. Контроль дисциплінує працівників апарату управління, дає можливість обєктивно оцінювати рівень їхньої компетентності і відповідальності, сприяє поширенню позитивної практики роботи. Контроль у широкому розумінні - це процес, який повинен забезпечити відповідність функціонування обєкта управління прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети. Фінансовий контроль - комплексна і цілеспрямована фінансово-правова діяльність органів фінансового контролю або їх підрозділів чи представників, а також осіб, уповноважених здійснювати контроль, що базується на положеннях актів чинного законодавства.Сутність фінансового контролю виявляється в таких основних його завданнях: - перевірка своєчасності і повноти виконання контрольованими субєктами фінансових зобовязань перед державою та органами місцевого самоврядування; перевірка виконання органами державної влади і місцевого самоврядування покладених на них функцій із формування, розподілу та використання грошових фондів;Внаслідок реалізації завдань фінансового контролю відбувається зміцнення фінансової дисципліни всіх учасників фінансово-правових відносин. Юридична наука та чинне законодавство розробили й містять ряд основоположних принципів здійснення фінансового контролю, використання яких дає змогу органам фінансового контролю у повному обсязі забезпечувати виконання своїх повноважень. повноти охоплення обєктів контролем, який досягається внаслідок суцільного відстежування або вибіркової перевірки певних сегментів підконтрольних обєктів; самодостатності системи контролю, що передбачає наявність такого складу елементів контролюючої системи, який забезпечує ефективність її функціонування й розвитку; ефективності, що передбачає пристосованість системи контролю до фінансової діяльності господарюючих субєктів і залежить від повноти виконання контролюючими субєктами таких основних вимог: а) контроль має здійснюватися безперервно, регулярно й систематично;Обєктом фінансового контролю виступає фінансова діяльність підприємницьких структур, бюджетних установ та організацій, фінансово-кредитних інститутів тощо, які здійснюють фінансову діяльність. Проте обєкт фінансового контролю є значно ширшим, ніж просто перевірка фінансових ресурсів, оскільки в кінцевому підсумку відбувається контроль і за використанням матеріальних, природних, трудових ресурсів у ході опосередкування фінансовими відносинами процесів національного виробництва та перерозподілу. Враховуючи взаємозвязок здійснюваного фінансового контролю як з боку окремих підприємств, установ, організацій, так і збоку органів державної влади й місцевого самоврядування та їх посадових осіб, гарантується додержання законних прав обох сторін. Фінансовий контроль є невідємною частиною регулюючого механізму, однією з форм зворотних звязків, коли управляючий субєкт, одержуючи інформацію про стан фінансової системи, оцінює її та виносить рішення про необхідні заходи. Ці функції, статус і сфери контрольної діяльності визначають різні закони, укази Президента України, постанови уряду та інші нормативно-правові акти, які найчастіше не лише не забезпечують системності державного фінансового контролю, а навпаки, призводять до дублювання і паралелізму в його здійсненні.Державний фінансовий контроль - це різновид фінансового контролю, що здійснюється відповідними органами державного фінансового контролю. Він полягає у встановленні фактичного стану справ щодо дотримання вимог чинного законодавства на підконтрольному обєкті, спрямований на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі, а також використання коштів, що залишаються у СУБЄКТА фінансових правовідносин у звязку з наданням пільг за платежами до бюджетів, державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих під гарантії КМУ.
План
Зміст
Вступ
1 Поняття і значення фінансового контролю
1.1 Поняття і сутність фінансового контролю
1.2 Завдання і методи фінансового контролю
1.3 Принципи та види здійснення фінансового контролю
1.4 Значення фінансового контролю
2. Система органів, що здійснюють фінансовий контроль
2.1 Державний фінансовий контроль
2.1.1 Контролюючі органи загальної компетенції
2.1.2 Контролюючі органи спеціальної компетенції
2.2 Незалежний (аудиторський) фінансовий контроль
3. Права та обовязки контролюючих субєктів
3.1 Права та обовязки контролюючих органів загальної компетенції
3.2 Права та обовязки контролюючих органів спеціальної компетенції
3.3 Права та обовязки аудиторів
Висновки
Перелік посилань
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
