Фінансовий контроль. Міжнародні фінансові відносини - Реферат

Міністерство освіти і науки України Запорізький Національний Університет Виконала: студентка 2 курсуНа сучасному етапі фінансовий контроль потерпає серйозні зміни. Це повязано з принципово новим характером товарно-грошових відношень в Україні, появою різноманітних форм власності і нового для країни фінансового ринку. Поряд із державним і відомчим контролем зявилася нова організаційна форма фінансового контролю - аудиторство. В даний час, коли Україна переживає період становлення ринкових відносин і повязаних із цим перетворень усіх державних інститутів, відбувається процес розмежування повноважень між центральною владою і областями України.Контроль за суспільним виробництвом і розподілом продуктів, раціональним використанням трудових, матеріальних, грошових ресурсів є обєктивною необхідністю. Фінансовий контроль - це вид контролю, який базується на використанні контрольної функції фінансів і таких вартісних економічних категорій як госпрозрахунок, кредит, дохід, ціна, собівартість і т.д. В процесі фінансового контролю здійснюється перевірка виконання господарських і фінансових планів-прогнозів, дотримання режиму економії, стану збереження власності, раціональності і ефективності використання засобів, які є в господарстві.В Україні аудит як вид фінансового контролю функціонує з квітня 1998 р., коли був прийнятий Закон України "Про аудиторську діяльність", що визначив правові засади здійснення аудиторської діяльності і був спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника. Закон визначає аудит як перевірку публічної бухгалтерської звітності, обліку та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству. Методами фінансового контролю є конкретні прийоми проведення фінансового контролю. їх поділяють на: - натуральні, коли перевіряється наявність товарно-матеріальних цінностей та їх відповідність документам (інвентаризація, лабораторний аналіз, контрольний замір, контрольний запуск сировини у виробництво, перевірка фактично виконаних робіт тощо); документальні, коли контроль здійснюється за наявними документами (ревізії, перевірки). Ревізії бувають: плановими і позаплановими; повними і частковими (залежно від повноти охоплення ревізією фінансово-господарської діяльності підприємства); суцільними, вибірковими і комбінованими (залежно від обсягу аналізованих даних та повноти залучення документів); комплексними і тематичними (залежно від організації проведення); документальними (контроль здійснюється на підставі документів) та фактичними (перевіряється наявність товарно-матеріальних цінностей).[3, c.200]Фінансовий стан організацій і підприємств залежить від степені виконання планів-прогнозів господарської діяльності, правильного використання власних оборотних і інших засобів, отримання необхідних доходів і нагромаджень, дотримання режиму економії, фінансової і розрахуноково-платіжних дисциплін. Щоб успішно вести господарство, забезпечити виконання виробничих і фінансових завдань, необхідний систематичний контроль за реалізацією продукції, запасами товарно-матеріальних цінностей, їх обігом, правильності використання власних оборотних засобів, позик банку і своєчасності поступлення передбачених доходів. Головна увага повинна звертатися на перевірку законності і господарської цілеспрямованості витрат, особливо по таких статтях, , як транспортні витрати, заробітна плата, витрати та утримання апарату управління (по відрядженнях і канцелярські витрати) і інші . Перевірка виконання показників балансу доходів і витрат здійснюється по окремих статтях доходів і витрат.[5, c.88] В процесі контролю за виконанням балансу доходів і витрат необхідно визначити, чи достатня сума власних оборотних засобів для нормального фінансування текучої господарської діяльності організаціїю.Порядок і форми проведення розрахунків становлять організаційний аспект міжнародних фінансових відносин і регламентуються відповідними міжнародними документами та угодами. Валютне регулювання і насамперед його серцевина - процес курсоутворення відображають сутнісну сторону міжнародних фінансових відносин. При розрахунках на основі інкасо банк імпортера перераховує кошти на рахунок експортера після передання імпортеру отриманих від банку експортера документів, передбачених контрактом, тобто застосовується схема: платежі проти документів. На відміну від інкасо акредитивна форма передбачає достатні гарантії експортеру за рахунок відкриття акредитива в банку імпортера. Форми розрахунків у системі міжнародних фінансових відносин характеризують організаційний аспект руху грошових потоків - порядок проведення операцій, їх документальне оформлення, відповідальність сторін і банків та ін.Сьогодні органи державної влади приділяють серйозну увагу питанням удосконалення системи фінансового контролю.

Зміст

Вступ

1. Фінансовий контроль

1.1 Значення і зміст фінансового контролю

1.2 Види, форми та методи фінансового контролю

1.3 Контроль за виконанням планів-прогнозів господарської і фінансової діяльності

2. Міжнародні фінансові відносини

Висновок

Список використаних джерел