Фінансовий компонент розвитку глобальної торгівельної інтеграції - Автореферат

Київський національний економічний університет імені Вадима ГетьманаОкремі аспекти цієї проблематики розглядали такі вітчизняні і зарубіжні науковці як Л.Антонюк, О.Білорус, Дж.Беккер, К.Бергстен, І.Бураковський, В.Геєць, А.Гальчинський, А.Гончарук, Б.Губський, І.Іринчина, М.Йовановіч, Г.Климко, Ю.Козак, Є.Кочетов, А.Кредисов, Д.Лукяненко, З.Луцишин, Ю.Макогон, А.Моісеєв, В.Новицький, О.Осика, Ю.Пахомов, О.Плотніков, А.Поручник, О.Рогач, В.Рокоча, А.Румянцев, Ф.Рут, В.Сіденко, С.Соколенко, Дж.Сорос, М.Стефенс, Дж.Стигліц, М.Уотсон, А.Філіпенко, В.Фомичев, Т.Циганкова, В.Чужиков, Ю.Шевчук, І.Школа, а також аналітики та експерти Світової організації торгівлі, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку тощо. Так з погляду нагальних економічних інтересів України необхідно здійснити системну селекцію пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі і, на цій основі, обґрунтувати фінансові інструменти державної підтримки національного експорту; упорядкувати регіональні інтеграційні орієнтири з чітким визначенням моделі, а також цілей та механізмів реалізації відповідних програм; всебічне оцінити можливі наслідки членства в СОТ за кількісними та якісними критеріями ефективності. Крім того, автор безпосередньо брав участь у реалізації міжнародних проектів за програмою технічної допомоги Україні Урядом Канади “Підтримка розвитку торгової політики в Україні”, в якій ним особисто узагальнено досвід адаптації правил і норм регулювання міжнародної торгівлі у країнах - нових членах СОТ. Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних спеціальних літературних джерел, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, матеріали Європейського Союзу та міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку, ЄБРР), офіційні матеріали Світової організацій торгівлі, результати наукових досліджень Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Інституту стратегічних досліджень, інформаційні матеріали ряду міжнародних експертних агентств та асоціацій, український Інтернет-ресурс. дослідження з визначення пріоритетів сучасної зовнішньоторгівельної політики України, їх селекції в еволюціонізуючій світогосподарській конюнктурі під впливом факторів глобальної конкурентоспроможності; запропоновано комплекс заходів щодо активізації й підвищення ефективності використання фінансових інструментів розвитку національного експорту, що формуються і реалізуються у межах бігравітаційної моделі торговельно-економічної інтеграції України в процесі приєднання до глобальних регулятивних умов СОТ. удосконалено: методичний інструментарій оцінки ефективності участі країн у міжнародних інтеграційних угрупованнях різного типу (зони преференційної і вільної торгівлі, митні союзи) у випадках різношвидкісної торгівельної інтеграції України у бігравітаційному полі її національних економічних інтересів, обумовлених реаліями експортно-імпортної залежності від ринків ЄС та ЄЕП з авторською оцінкою інтеграційних очікувань і перспектив за кількісними і якісними критеріями.Суттєво видозмінюються регулятивні функції субєктів глобальної економіки і політики: з одного боку, посилюється роль транснаціональних корпорацій і окремих особистостей, регіональних інтеграційних обєднань та міст - світових фінансових центрів, міжнародних організацій, а з другого - обмежуються роль і функції держави, яка від прямого втручання має переходити до засобів комерційної дипломатії. Зберігаючи якісно-кількісну динаміку попереднього розвитку (підвищення ролі торгівлі в економіці окремих країн світу, перманентні коливання світових цін на традиційних ресурсно-товарних ринках, зрушення в товарній структурі експорту в бік підвищення його технологічності, географічна диверсифікація з превалюванням "внутрішньогалузевої" торгівлі), міжнародна торгівля набула ряд новітніх рис: практично всеосяжна стандартизація правил з уніфікацією національних торгівельних політик під егідою СОТ та в межах регіональних торгівельних блоків (макрорівень); фінансова технологічність проведення торгівельних операцій на сучасній інформаційній основі; домінування на світовому ринку глобальних брендів (мікрорівень). Разом із тим, робиться висновок про все більшу залежність міжнародної торгівлі від економік країн - світових лідерів, подвійні стандарти глобального регулювання, активізацію прихованого національного протекціонізму, локальних торгівельних конфліктів, "війн", що вносить нестабільність на товарні і фінансові ринки, дискредитує принципи справедливої конкуренції.

Основний зміст дисертаційної роботи