Фінансовий компонент розвитку глобальної торгівельної інтеграції - Автореферат

Київський національний економічний університет імені Вадима ГетьманаНауковий керівник: - доктор економічних наук, професор Лукяненко Дмитро Григорович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, завідувач кафедри міжнародного менеджменту Захист відбудеться "3" листопада 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. На основі аналізу стану і перспектив розвитку зовнішньоторгівельного сектору економіки України визначено і обґрунтовано пріоритети фінансової підтримки національного експорту, розкрито міжнародно-інтеграційний потенціал реалізації національної стратегії розвитку в процесі входження України в глобальну торгівельну систему. Вместе с тем, показано, что международная торговля все больше зависит от состояния экономик стран - мировых лидеров, обуславливая торговые конфликты и войны, "двойные" стандарты глобального регулирования, скрытый национальный и коллективный протекционизм.Глобальні трансформації кардинально змінюють природу сучасних світогосподарських процесів, які на сьогодні характеризуються, з одного боку, безпрецедентними масштабами інтернаціоналізації руху товарів, послуг, інвестицій, інновацій, робочої сили, а з другого - суперечливим динамізмом, структурною незбалансованістю, потенційною конфліктністю корпоративних, державних та міждержавних інтересів. Так з погляду нагальних економічних інтересів України необхідно здійснити системну селекцію пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі і, на цій основі, обґрунтувати фінансові інструменти державної підтримки національного експорту; упорядкувати регіональні інтеграційні орієнтири з чітким визначенням моделі, а також цілей та механізмів реалізації відповідних програм; всебічне оцінити можливі наслідки членства в СОТ за кількісними та якісними критеріями ефективності. Крім того, автор безпосередньо брав участь у реалізації міжнародних проектів за програмою технічної допомоги Україні Урядом Канади "Підтримка розвитку торгової політики в Україні", в якій ним особисто узагальнено досвід адаптації правил і норм регулювання міжнародної торгівлі у країнах - нових членах СОТ. Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних спеціальних літературних джерел, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, матеріали Європейського Союзу та міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку, ЄБРР), офіційні матеріали Світової організацій торгівлі, результати наукових досліджень Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Інституту стратегічних досліджень, інформаційні матеріали ряду міжнародних експертних агентств та асоціацій, український Інтернет-ресурс. дослідження з визначення пріоритетів сучасної зовнішньоторгівельної політики України, їх селекції в еволюціонізуючій світогосподарській конюнктурі під впливом факторів глобальної конкурентоспроможності; запропоновано комплекс заходів щодо активізації й підвищення ефективності використання фінансових інструментів розвитку національного експорту, що формуються і реалізуються у межах бігравітаційної моделі торговельно-економічної інтеграції України в процесі приєднання до глобальних регулятивних умов СОТ. удосконалено: методичний інструментарій оцінки ефективності участі країн у міжнародних інтеграційних угрупованнях різного типу (зони преференційної і вільної торгівлі, митні союзи) у випадках різношвидкісної торгівельної інтеграції України у бігравітаційному полі її національних економічних інтересів, обумовлених реаліями експортно-імпортної залежності від ринків ЄС та ЄЕП з авторською оцінкою інтеграційних очікувань і перспектив за кількісними і якісними критеріями.Суттєво видозмінюються регулятивні функції субєктів глобальної економіки і політики: з одного боку, посилюється роль транснаціональних корпорацій і окремих особистостей, регіональних інтеграційних обєднань та міст - світових фінансових центрів, міжнародних організацій, а з другого - обмежуються роль і функції держави, яка від прямого втручання має переходити до засобів комерційної дипломатії.

2. Основний зміст роботи