Фінансове посередництво в ринковій економіці - Контрольная работа

Структурна перебудова української економіки потребує істотного збільшення обсягу інвестицій та активізації інвестиційної діяльності. Через падіння виробництва, неефективну систему оподаткування значно зменшилися обсяги прибутків - основних власних джерел інвестиційної діяльності підприємства. Не забезпечують зростання обсягу інвестицій в економіку України також банківська система, фондовий ринок, спеціальні (вільні) економічні зони. Історично інститут фінансового посередництва виникає з моменту розподілу праці у сфері обслуговування кругообігу фінансових активів як еквівалента товарних продуктів, поступово виокремлюючись у самостійний вид бізнесу. Фінансові посередники - сукупність фінансових установ (банки, страхові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди тощо), чиї функції полягають в акумулюванні коштів громадян та юридичних осіб і подальшому їх наданні на комерційних засадах у розпорядження позичальників.У суспільстві з розвинутими ринковими відносинами важливу роль на фінансовому ринку відіграють фінансові посередники, які є ключовою фігурою на всіх сегментах ринку. Фінансові посередники є інституційними учасниками фінансового ринку, вони утворюють інституційну структуру ринку. Головне завдання фінансових посередників, які становлять інфраструктуру ринку полягає у спрямуванні руху капіталу (інвестиційних ресурсів) до найефективніших споживачів. Проте представники як попиту, так і пропозиції позичкового капіталу можуть виходити на фінансові ринки самостійно або скориставшись послугами фінансових посередників. Виникає питання: навіщо користуватися послугами фінансових посердників, якщо можна безпосередньо здійснювати свої фінансові операції на фінансовому ринку?Оскільки існують різні фінансові ринки, різні види посередницьких послуг, то закономірно, що виникли досить різноманітні види фінансових посередників. Відмінність у фінансових системах різних країн зумовлюють і дещо різний розподіл фінансових посередників на типи, але можна виділити три такі основні категорії: - Депозитарні установи - фінансові інститути, що мають право приймати внески та депозити. Виступає організаційним посередником (з"ясовує потреби позичальників, узгоджує умови позики, вибір виду цінних паперів, їх розміщення) та є гарантом між позичальниками та інвесторами. Інвестиційна компанія - компанія, що спеціалізується на інвестиціях в цінні папери інших компаній. Перша група - це безпосередні фінансові посередники: комерційні банки, торгівці цінними паперами, компанії з управління активами, інвестиційні фонди, довірчі товариства; друга - фінансові посередники, які забезпечують формування інфраструктури фінансового ринку, тобто його функціонування.Одними із активних учасників ринку цінних паперів, в багатьох країнах , традиційно виступають банки. У країнах, де банки мають право здійснювати всі види операцій з цінними паперами (наприклад, Німеччина ), вони активно виходять на ринки як емітенти, фінансові посередники та значні інвестори. У таких країнах, де роль комерційних банків на фондовому ринку значно обмежена (США, Канада , Японія ), вони перебувають на ньому опосередковано шляхом участі в інвестиційній та посередницькій діяльності через трастові операції, кредитування інвестиційних компаній і фондів, співробітництво з брокерськими фірмами. До того ж практично у всіх країнах доходи комерційних банків від інвестиційної діяльності та операцій із цінними паперами становлять значну частку в структурі загальних доходів. Розширення та диверсифікація форм участі комерційних банків на ринку цінних паперів призвели до формування в економіці ряду країн великих фінансово-банківських груп, центром яких є комерційні банки, що концентрують поряд із собою відносно самостійні структури - інвестиційні фонди, та компанії, консультаційні фірми, трастові компанії і т.ін.До першої групи належить емітенти, інвестори і фінансові посередники - інституційні особи. До найбільш важливих інфраструктурних учасників фондового ринку належать депозитарії, клірингово-розрахункові установи, реєстратори власників цінних паперів, продавці ринкової інформації, біржі й позабіржові торгівельні системи. У перспективі комерційні банки можуть стати найбільш активними учасниками ринку цінних паперів, серйозним конкурентом інших інвестиційних інститутів. Основними видами конкуренції інвестиційними інститутами можуть стати: 1) конкуренція за обсяги здійснення інвестиційних операцій, за перерозподіл наявних та набуття нових функцій на ринку цінних паперів; Змішана, проміжна модель ринку цінних паперів України включає комерційні банки, які мають право на операції з цінними паперами, і небанківські інститут.Майже всі посередники достатньо диференційовані за клієнтами і напрямками діяльності, але у кризових умовах тяжіють до універсальності як форми виживання і оперують на різних секторах фінансових послуг.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПОСЕРЕДНИЦЬКІ ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ ТА ЇХ РОЛЬ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

1.1 Економічний зміст посередницьких фінансових інститутів та їх значення на фондовому ринку

1.2 Класифікація та функції фінансових посередників

2. ЗАРУБІЖНА ПРАКТИКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОСЕРЕДНИЦЬКИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ

3. ПРОБЛЕМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОСЕРЕДНИЦЬКИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА