Фінансове посередництво: господарсько-правовий аспект - Статья

ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО: ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТПитання функціонування фінансового ринку, а також фінансового посередництва, як його невідємної складової, були предметом дослідження таких вчених - економістів та/або фінансистів, як: Г. "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" поняття фінансової послуги як операції з фінансовими активами, ближче до визначення поняття ринку фінансових послуг на тій підставі, що не враховує всього обсягу функцій фінансового ринку, але характеризує призначення ринку фінансових послуг. 2) фінансові установи, які набувають права власності (в т.ч. на правах повіреного) на фінансові активи з метою формування інвестиційних портфелів і ведення комерційної діяльності з цінними паперами, у т.ч. й фінансові посередники у вузькому розумінні (депозитні, договірні ощадні та інвестиційні інститути), фінансові дилери та інститути довірчого управління [13, 4]. фінанси посередник ринок інвестиція Черкасова, класифікуючи учасників ринку фінансових послуг за функціями, поділяє їх на: емітентів, індивідуальних інвесторів, інституційних інвесторів, фінансових посередників, інститути інфраструктури ринку, зазначаючи, що фінансовими посередниками є фінансові установи, які через реалізацію різноманітних фінансових операцій забезпечують акумулювання наявного капіталу у суспільстві та його перерозподіл. Переваги фінансового посередництва виявляються в: 1) можливості для кожного окремого кредитора оперативно розмістити вільні кошти в дохідні активи, а для позичальника - активно мобілізувати додаткові кошти, необхідні для вирішення виробничих та споживчих завдань, і так само оперативно повернути їх на вихідні позиції; 2) скороченні витрат базових субєктів фінансового ринку на формування вільних коштів, розміщенні їх у дохідні активи, запозиченні додаткових коштів (це зумовлюється такими чинниками: а) кредитору і позичальнику не потрібно багато часу витрачати на пошуки один одного (на рекламу, створення інформаційних систем тощо); б) не потрібно здійснювати складні оціночно-аналітичні заходи щодо потенційного клієнта, щоб визначити його надійність, платоспроможність (цей клопіт і витрати бере на себе фінансовий посередник); в) не потрібно мати справу з великою кількістю дрібних кредиторів чи позичальників на підтримання контактів, для чого потрібні значні кошти, їх консолідованим представником на ринку є посередник, підтримання контактів з яким обійдеться значно дешевше); 3) зменшенні фінансових ризиків для базових субєктів фінансового ринку, оскільки значна частина їх перекладається на посередників (це стає можливим завдяки широкій диверсифікації посередницької діяльності, створенню спеціальних систем страхування та захисту від фінансових ризиків); 4) збільшенні дохідності позичкових капіталів, особливо зосереджених у дрібних власників, завдяки зменшенню фінансових ризиків, скороченню витрат на здійснення фінансових операцій (посередники мають можливість сконцентрувати значну кількість невеликих заощаджень і спрямувати їх на фінансування великих, високодохідних операцій, проектів); 5) можливості урізноманітнити відносини між кредиторами і позичальниками наданням додаткових послуг, що їх беруть на себе посередники (страхування кредитора від різних ризиків, задоволення потреб в пенсійному забезпеченні, набуття права власності й управління певними активами тощо).Це надзвичайно складна структура з великою кількістю учасників - фінансових посередників, що оперують із різноманітними фінансовими інструментами, виконують широкий набір функцій з обслуговування й управління економічними процесами. Фінансовий ринок забезпечує потреби субєктів господарювання в капіталі, виконує свої функції шляхом використання механізму надання фінансових послуг. Фінансова послуга - це господарська операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження їх вартості. До фінансової послуги належить відносити і посередництво на фінансовому ринку. Субєкти фінансових послуг - учасники фінансового ринку: з одного боку замовники, тобто споживачі (безпосередні отримувачі) фінансових послуг, а з другого - фінансові організації (юридичні та фізичні особи - підприємці), що надають фінансові послуги, й, безперечно фінансові посередники як специфічна категорія господарюючих субєктів на ринку фінансових послуг.