Фінансова система як детермінуючий чинник системи фінансового права - Курсовая работа

Формування глобального економічного простору і посилення інтеграційних процесів зумовлюють необхідність детальнішого розгляду питань, повязаних з особливостями формування сучасної моделі фінансової системи й механізму її функціонування. У сучасній фінансово-економічній літературі дослідження проблем формування, існування фінансової системи як детермінуючого чинника системи фінансового права ускладнюється невизначеністю підходів до її структурної побудови з урахуванням тих якісних змін, що мали місце протягом останнього часу. Інтеграція фінансової системи України у світовий фінансовий простір зумовлює необхідність урахування можливого впливу інтегрованого глобального фінансового середовища на фінансову систему України, використання міжнародного досвіду щодо створення розгалуженої системи фінансових інститутів, відповідного інфраструктурного забезпечення для ефективного функціонування усіх секторів фінансового ринку, формування сучасної регуляторної системи і т. ін. Фінансова система традиційно розглядають за внутрішніми сутнісними ознаками - як систему фінансових відносин, і за організаційною побудовою - як сукупність фінансових органів та інституцій, що управляють грошовими потоками. Організаційна структура фінансової системи - це сукупність фінансових органів та інституцій, яка характеризує систему управління фінансами, фінансовими відносинами та їх взаємозвязок.Формування сучасної моделі фінансової системи в умовах високо інтегрованої глобальної економіки безпосередньо повязане з особливостями подальшого розвитку міжнародних аспектів. В узагальненому вигляді виділяють кілька основних напрямів якісних змін, що визначили напрями трансформації фінансової системи в цілому: 1) 1970-ті роки: - зміни у системі кредитування, обумовлені розширенням діяльності транснаціональних компаній стрімке зростання кредитного ринку, розвиток комплексу супроводжувальних кредитно-фінансових послуг; використання міжнародного приватного кредиту для прямого або опосередкованого фінансування дефіцитів поточних платіжних балансів; 2) 1980-ті роки: - початок перетворень, спрямованих на лібералізацію фінансової сфери та структурні зміни в системі фінансування; лібералізація банківської сфери: усунення обмежень на відкриття банками окремих видів рахунків, кількість банківських відділень, здійснення окремих видів діяльності;У працях українських авторів за організаційною побудовою фінансова система постає як сукупність усіх фінансових органів та інститутів, які беруть участь в управлінні фінансовими потоками. Особливість підходів зарубіжних авторів полягає у сприйнятті фінансової системи як сукупності фінансових ринків, фінансових інститутів і фінансових інструментів. Характерною ознакою фінансової системи США є те, що комерційні банки як фінансові посередники, відіграють вирішальну роль на ринку короткострокового капіталу, тоді як пенсійні фонди, ощадні банки, компанії зі страхування життя переважно інвестують кошти у довгострокові цінні папери, такі як іпотечні, державні й промислові та облігації, а також промислові акції. Отже, при розгляді моделі фінансової системи зарубіжними авторами домінуючим є інституціональний підхід, що віддзеркалює участь відповідних інституціональних одиниць у процесах переміщення грошових коштів між заощадниками та позичальниками. Модель фінансової системи за основними потоками коштів постає як поєднання ринків, інститутів і фірм із надання фінансових послуг, котрі є фінансовими посередниками.Ефективність її функціонування залежить від двох визначальних чинників. Управління фінансами, як і будь-якою іншою системою, включає дві основні складові: органи управління та форми і методи управлінської діяльності. Центральне місце в управлінні фінансами в Україні посідає Міністерство фінансів. Міністерство фінансів України має розгалужену регіональну структуру (Рис. Розмежування повноважень і функцій між органами Міністерства фінансів здійснюється за регіональним принципом.Формування сучасної моделі фінансової системи відбувається в умовах посилення концентрації фінансово-промислового капіталу, інтернаціоналізації фінансових ринків, глобалізації фінансових потоків. Спостерігався стрімкий розвиток ринку акцій, обсяги якого за останні 30 років у США, Великій Британії збільшилися з 30-40 до 130-140 %, у Канаді, Франції, Італії - з 6-9 до майже 60-90 % порівняно з ВВП. У таких країнах, як США, Японія, Італія, обсяги ринку облігацій на початок 2000-х років майже в 1,2-1,5 разу перевищували ВВП цих країн. Характеризуючи зміни, що позначилися на розвитку фінансових ринків, слід звернути увагу на те, що мало місце не лише зростання обсягів операцій із фінансовими активами, а й відбувалося формування нових сегментів світових фінансових ринків. У більшості розвинених країн світу зростання сукупних активів фінансових інститутів порівняно з ВВП відбувалося стрімкішими темпами порівняно із збільшенням сукупного обсягу банківських активів.З огляду на зміни у розвитку фінансових систем протягом останнього часу, слід звернути увагу

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи сучасної моделі фінансової системи

1.1 Поняття та сутність фінансової системи

1.2 Напрямки трансформації фінансової системи

1.3 Основні підходи до структури фінансової системи

2. Аналіз стану фінансової системи України та країн світу

2.1 Управління фінансовою системою України

2.2 Динаміка розвитку фінансових систем країн світу

2.3 Аналіз ринку похідних фінансових інструментів

2.4 Оцінка збалансованості фінансової системи України

3. Основні шляхи реформування фінансової системи та перспективи її розвитку

Висновки

Література