Фінансова система України і перспективи її розвитку - Курсовая работа

Міністерство освіти та науки України Івано-Франківський інститут менеджментуСлово фінанси походить від середньовікового латинського терміну finatio, financia, який застосовувався в XIIIXIV ст. для позначення обовязкової сплати грошей та строку сплати. У Германії в XVIXVII ст. слово фінанси мало недобрий, лихий зміст: здирства, вимагання, хабарництва, лихварства. В той же час у Франції (XVI ст.) слово фінанси використовувалося у тому значенні, яке закріпилося за ним до початку ХХ ст. у всіх європейських країнах, а саме як сукупності матеріальних засобів, необхідних для задоволення потреб держави та різноманітних суспільних груп. Еволюційний процес формування людського суспільства свідчить, що ні одна людина не може існувати відокремлено від інших людей, вона беззахисна перед природою, не може успішно розвиватись в матеріальному і моральному відношенні, не завжди в змозі себе захистити. Для вирішення даних і багатьох інших проблем створювалися перші обєднання людей, громади, общини, які з часом трансформувалися у організоване людське суспільство державу.Проте, фінанси - це не гроші, а відносини: 1) суспільні - тобто вони мають місце в суспільстві; Фінанси - сукупність економічних відносин, повязаних з обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості валового внутрішнього продукту (ВВП), а в певних умовах і національного багатства. Відносини обміну в прямій формі складаються між юридичними і фізичними особами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг. Наприклад, податки можна розглядати і як метод перерозподілу доходів юридичних та фізичних осіб, і як плату суспільства державі за виконання нею установлених функцій і надання відповідних послуг: скільки заплатили, стільки й отримали. Роль фінансів: забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних і фізичних осіб та держави;Для здійснення своїх функцій інтегрування економічної системи фінансова система повинна задовольняти інтереси всіх субєктів виробництва, підтримуючи на належному рівні дієздатності всі свої структурні і динамічні параметри.Кожна ланка національної фінансової системи має свої специфічні завдання і свою сферу функціонування. Структура фінансової системи України складається з таких елементів: державні фінанси, фінанси підприємницьких структур, централізовані та децентралізовані фонди фінансових структур, державний кредит, фінансовий ринок, страхові та резервні фонди,фінанси домогосподарств(Додаток А). До цієї ланки належать фінанси як виробничої, так і невиробничої сфер. До цієї ланки належать також фінанси так званої невиробничої сфери, яка поділяється на фінанси освіти, охорони здоровя, культури, науки, оборони й інших підрозділів. Провідне місце в державних фінансах належить бюджетам різних рівнів, які обєднуються у зведеному бюджеті держави.На думку більшості вітчизняних вчених, фінанси виконують три функції: 1) розподільчу; Розподільча функція є головною для фінансів i проявляється у процесі розподілу валового національного продукту у вигляді утворення фондів грошових коштів та використання їх за цільовим призначенням. В процесі дії розподільчої функції найважливішими обєктами розподілу виступають: валовий національний продукт та національне багатство.Валовий національний продукт представляє собою вартість вироблених у суспільстві благ за певний період часу, як правило, за рік. Субєктами розподілу при здійсненні розподільчої функції фінансів виступають: держава, юридичні i фізичні особи. Саме за допомогою цієї функції здійснюється розподіл і перерозподіл знову створеної вартості.У кожній країні основу державних фінансів становить бюджет, а точніше - бюджетна система, яка включає державний бюджет і бюджет відповідних адміністративних одиниць. Державний бюджет - система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб. В Україні за структурою бюджетна система складається з республіканського бюджету та бюджету адміністративно-територіальних одиниць, а саме: бюджету Республіки Крим та місцевих бюджетів: обласних, районних, міських, селищних та сільських. Кожен бюджет має свої власні джерела доходів. Джерелами доходів державного бюджету є податок на прибуток підприємств, обєднань і організацій; податок на додану вартість; акцизні збори; доходи від зовнішньоекономічної діяльності; прибутковий податок з громадян та ін., згідно з нормативами, що визначаються законодавчими актами.Співвідношення між ними залежить від економічної та соціальної ситуації в державі, рівня економічного розвитку держави, стратегії держави в міждержавних відносинах. За 2009 рік до бюджетів усіх рівнів по місту надійшло доходів в сумі 74934,2 тис. гривень, що на 6008,8 тис. гривень менше поступлень 2008 року(Додаток Г). Державним бюджетом по загальному фонду недоотримані - 8105,9 тис. гривень, загальнодержавних податків недоотримано - 21205,6 тис.

Зміст

Вступ

I. Теоретико-методологічні аспекти механізму функціонування фінансової системи України

1.1. Поняття і сутність фінансової системи

1.2 Структура фінансової системи

1.3 Функції фінансової системи

II. Особливості функціонування державного бюджету України

2.1 Структура та динаміка витрат державного бюджету України

2.2 Суть та динаміка доходів державного бюджету України

III Аналіз проблем функціонування фінансової системи України та шляхи їх подолання

3.1 Проблеми функціонування фінансової системи України

3.2 Шляхи вдосконалення фінансової системи України і механізму її функціонування

Висновки

Список використаної літератури фінансова система бюджет витрата