Досліджуються заходи київського самоврядування щодо забезпечення міста коштами, необхідними для його благоустрою. Розглядаються джерела наповнення бюджету, зокрема шляхом стягнення мит і податків із підприємств, нерухомості, певних видів діяльності.
При низкой оригинальности работы "Фінансова діяльність Київської міської думи (1871-1914 років)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДУМИ (1871-1914 років)Вивчаючи питання функціонування пореформених міських дум історики, юристи, економісти не могли обійти увагою їх фінансову діяльність, адже на прокладання водогону, каналізації, освітлення та брукування вулиць, на утримання громадського транспорту, пожежних команд, боротьбу з антисанітарією місту потрібні були чималі власні кошти. Серед історико-правових досліджень виокремимо працю І.І.Дитятіна, який чи не вперше в Російській імперії вказав, що відсутність, через нерозвиненість торгівлі й підприємництва, коштів у держави спонукала верховну владу до передачі громадам права займатися власним благоустроєм1. Д.Д.Семенов підкреслював, що за нормативним актом 1892 р. самоврядність міст було значно звужено, а для кращого функціонування міського господарства, навпаки, потрібно було розширити бюджетні права. Водночас міста були переобтяжені витратами на утримання поліції. Установлювалися такі розміри: з коня першої категорії - 8 руб., другої - 4 руб., із закритого екіпажу - 10 руб., відкритого - 5 руб., із карет, ландо, омнібусів, диліжансів і катафалків - по 15 руб. До перших відносилися гавань, яка щорічно давала місту 31 тис. руб., Бессарабський ринок - 22 тис. руб. і трамвайне господарство - 40 тис. руб., а тому на їх розвиток у 1897-1915 рр. дума взяла 24 747 920 руб. позики.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
