Фінансові важелі управління державним боргом - Дипломная работа

В умовах формування та функціонування ринкової економіки значно посилюється роль та значення такого компонента державних фінансів як державний борг. Внутрішній борг держави становить собою заборгованість уряду по державних цінних паперах, по невиплаті заробітної плати у всіх галузях народного господарства, взаємозаборгованість підприємств між собою і державі, боргу держави підприємствам за продукцію. Державний борг деформує економіку, гальмує розвиток реальних економічних процесів і в кінцевому рахунку не дозволяє ефективно розвиватися країні. Як свідчить досвід розвинутих країн, чим обтяжливішим стає для держави нагромаджений зовнішній та внутрішній борг, тим його обслуговування істотніше включається у взаємодію з функціонуванням економіки та її фінансової системи. В перехідній економіці України державний борг все більше набуває характеру не лише фінансової, але і соціально-політичної проблеми, яка прямо повязана з проблемою економічної безпеки країни.Під державним боргом розуміють всю суму випущених і непогашених боргових зобовязань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх) включаючи видані гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним підприємствам. Державний внутрішній борг - це економічна категорія, що відображає підсистему економічних відносин між державою (включаючи місцеві органи влади) та кредиторами з числа юридичних та фізичних осіб. Останні мають бути сплачені власникам державних цінних паперів у визначені державою строки. Крім суто державного внутрішнього боргу який визначається сумою випущених центральним урядом облігацій та інших видів боргових зобовязань, а також кредитних цінних паперів, що випущені місцевими органами влади (штати, муніципалітети, окремі великі міста, як правило адміністративні центри) до внутрішнього державного боргу включається також заборгованість державних підприємств. Прихильники позиції, що заперечує твердження щодо тягаря державного боргу, яка була панівною до другої світової війни і нині підтримується деякими впливовими економістами, вважають, що витрати поточного використання ресурсів, залучених шляхом державних позик, не можуть бути перенесені на майбутні покоління, і тому державний борг - не тягар для них.Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит. Але якість самого бюджетного дефіциту може бути різною: а) дефіцит може бути повязаний з необхідністю здійснення значних державних вкладень в розвиток економіки. в) дефіцит може відображати кризові явища в економіці, її розвал, неефективність фінансово-кредитних звязків, нездатність уряду тримати під контролем фінансову ситуацію в країні. Бюджетний дефіцит виник як результат негативних явищ в економічному та політичному житті держави і посилює їх, якщо він перевищує встановлені світовим досвідом показники, в рамках яких бюджетний дефіцит, як правило, керований у цивілізованому суспільстві. Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є монетизація дефіциту, яка відбувається в результаті позик центрального банку урядові та купівлі центральним банком державних цінних паперів.Відповідно, державний внутрішній борг країни - це борг перед юридичними особами та перед фізичними особами, що володіють державними цінними паперами та компенсаціями за них. На даний час державний борг в Україні, в тому числі внутрішній не розраховується централізовано і немає відомостей про спроби об?єднання зусиль різних державних інститутів, які були б спрямовані на те, щоб звести всю інформацію, що мається стосовно загальної суми державного боргу, визначення її співвідношення з іншими загальними макроекономічними показниками (ВВП, обсяг зовнішньої торгівлі, тощо). Залежно від того, з внутрішніх чи зовнішніх джерел здійснюються запозичення, державний борг формується як внутрішній чи зовнішній борг. На початок 1994 року державний борг склав 4,8 млрд. доларів США, з яких 25 процентів складав внутрішній державний борг. В цей період поряд з наданням зовнішніх гарантій державний борг формувався і за рахунок отримання зовнішніх позик від міжнародних фінансових організацій, було врегульовано заборгованість України за енергоносії, розпочався випуск облігацій внутрішніх державних позик та поступове заміщення цими облігаціями прямих кредитів Національного банку України.Деталізовану структуру державного внутрішнього боргу України відображено в додатку А. Крім заборгованості перед юридичними особами держава виявилась за станом на 1996 рік величезним боржником перед банківськими установами, точніше кажучи, перед Національним банком України. Таким чином, непогашений внутрішній борг уряду України охоплює собою усі кредитні угоди, що протягом ряду років були заключенні та гарантовані ним, передусім борги перед Національним банком, інші позики та зобовязання уряду перед підприємствами та населенням, включаючи й боргові зобовязання колишнього СРСР. Починаючи з 1996 року основний вп

Зміст вступ……………………………………………………………………………………….. 3 розділ І. Економічна природа державного боргу………………………………….. 6

1.1. Державний борг в системі державних фінансів…………………………………. 6

1.2. Економічні передумови формування державного боргу……………………….. 12

РОЗДІЛ ІІ. Моніторинг внутрішнього державного боргу в Україні…………….. 21

2.1. Структура державного внутрішнього боргу України…………………………… 21

2.2. Специфіка внутрішнього боргу держави…………………………………………. 37

2.3. Управління та обслуговування державного внутрішнього боргу................. 45

РОЗДІЛ ІІІ. Зовнішні запозичення в системі економічного розвитку та безпеки України…………………………………………………………………………….. 62

3.1. Динаміка формування зовнішньої заборгованості України…………………… 62

3.2. Застосування нововведень в управлінні та обслуговуванні державним зовнішнім боргом....................................................................................... 77

3.3. Державний борг в контексті економічної безпеки………………………………. 89