Фінансові відносини підприємств України з кредитно-фінансовими установами - Курсовая работа

Кафедра обліку,фінансів та кредитуАкціонерне, орендне, приватне або іншої форми власності підприємство, одержавши фінансову самостійність і незалежність, вправі вирішувати, на які цілі й у яких розмірах направляти прибуток. Навіть елементарні фінансові трансакції по здійсненню руху готівки, що належать підприємству, неможливі без їхньої інкасації - здачі готівки в обслуговуючий підприємство банк. Банки як фінансові посередники, що обслуговують платежі і розрахунки в економіці, грають винятково важливу роль в організації і функціонуванні платіжної системи будь-якої країни. З економічного погляду кредит - це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує. Основою функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної.З практики економічних звязків виділяють наступні сфери прояву фінансових відносин на рівні підприємства: відносини між підприємствами по постачаннях сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, реалізації продукції і послуг; відносини між підприємствами і банками, що виникають при одержанні і погашенні кредиту, при покупці і продажі валюти, по розрахунках за банківські послуги; У сучасній Україні здійснення будь-яким підприємством своєї основної фінансової функції - обслуговування платежів і розрахунків - неможливо без участі комерційних банків. Навіть елементарні фінансові трансакції по здійсненню руху готівки, що належать підприємству, неможливі без їхньої інкасації - здачі готівки в обслуговуючий підприємство банк. Банки як фінансові посередники, що обслуговують платежі і розрахунки в економіці, грають винятково важливу роль в організації і функціонуванні платіжної системи будь-якої країни.Розширення самостійності вітчизняних підприємств при здійсненні зовнішньоекономічних операцій істотно підвищило вимоги до банків, що обслуговують ці операції. Якщо підприємство активно здійснює експортно-імпортні операції, то при виборі обслуговуючого банку необхідно враховувати його здатність ефективно здійснювати найбільш важливі валютні операції. Сьогодні в Україні близько 50 комерційних банків мають генеральну ліцензію, не набагато більше 75 - валютну ліцензію, тобто на законних підставах обслуговувати валютні трансакції фірм здатні менш половини всіх українських комерційних банків. Існує безліч способів оцінки надійності банку як фахівцями самого підприємства, так і фахівцями зі сторони. Як і всякі двосторонні відносини, відносини «фірма - банк» припускають наявність певних критеріїв і у банка стосовно підприємства як потенційному боржнику банку.Підприємство, відповідно до діючого законодавства України, має право відкрити один або кілька рахунків як в одному банку, так і в декількох банках. На цей рахунок зараховується виторг від реалізації продукції і послуг підприємства, з цього рахунка здійснюються розрахунки по зобовязаннях фірми, у тому числі і по податковим відносинам і здійснюється видача готівки в касу підприємства. Крім розрахункового рахунка підприємство має право відкривати в банку поточні, позичкові, контокорентні, валютні, рахунки фінансування капітальних вкладень, депозитні й інші рахунки. Набір рахунків, що відкриваються підприємством, визначається ним самим в залежності від розвязуваних підприємством фінансових проблем, кваліфікації фінансових службовців підприємства, і можливостей, наданих зовнішнім середовищем. Поточні рахунки відкриваються також: установам і організаціям, які перебувають на держбюджеті, керівники яких не є самостійними розпорядниками кредитів; підприємствам, організаціям і установам, яким виділяються кошти за рахунок республіканського бюджету для цільового використання; кооперативам за місцем перебування філій.Безготівкові розрахунки в Україні здійснюються відповідно до Положення про безготівкові розрахунки, законом «Про банки і банківську діяльність» і іншими законами України. Платіжними дорученнями є розпорядження власника рахунку (платника) обслуговуючому його банку, оформлене розрахунковим документом, перевести грошову суму на рахунок одержувача коштів, відкритий у цьому або іншому банку розрахунки по акредитиву; Акредитив являє собою умовне грошове зобовязання, прийняте банком з доручення платника, зробити платежі на користь одержувача коштів по предявленню останнім документів, що відповідають умовам акредитива, або надати повноваження іншому банку зробити такі платежі розрахунки чеками; Чек - це цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця (особа яка має кошти в банку, якими вона вправі розпоряджатися шляхом виставляння чеків) банку здійснити платіж зазначеної в ньому суми чекоутримувачу (на користь якого виданий чек).

Зміст

Вступ

1. Фінансові звязки підприємства з банками

1.1 Взаємини підприємства з банками

1.2 Вимоги при виборі банку

2. Розрахункові рахунки підприємства у банківських установах

2.1 Порядок відкриття і ведення розрахункових і інших рахунків у банках

2.2 Порядок безготівкових розрахунків і касових операцій

3. Банківський кредит

3.1 Умови та порядок отримання банківського кредиту

3.2 Порядок погашення банківського кредиту підприємством

Висновки

Література