Фінансові послуги в Україні: адміністративно-правове регулювання - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Робота виконана у Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України. Науковий консультант: доктор юридичних наук, старший науковий співробітник КОВАЛЬСЬКА Віта Володимирівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та процесу.Фахівцями в галузі адміністративного та фінансового права не раз зверталася увага на проблеми реалізації суспільних відносин у сфері фінансових послуг, зокрема на нестабільність фінансового ринку та фінансової системи, через що учасники ринку фінансових послуг зменшують свою активність та не здійснюють відповідну діяльність у тих обсягах, які могли б сприяти прискореному розвитку їх правовідносин; на високі рівні тінізації вітчизняної економіки та корупції в системі державних контрольно-регулювальних органів, що збільшує трансакційні витрати, асиметричність інформації та конфлікти інтересів; на недобросовісну (неринкову) конкуренцію, в результаті якої не відбувається ні поліпшення якості фінансових послуг, ні збільшення асортименту пропонованих послуг; на хаотичність, відсутність системності та своєчасності реформ, що проводяться державою у фінансовому секторі. Зростання кількості та характер звернень громадян до органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, свідчать, що заходи із забезпечення захисту прав споживачів, здійснювані вказаними органами, обєднаннями учасників ринків фінансових послуг та громадськими обєднаннями, не відповідають вимогам часу й недостатньо ефективно впливають на запобігання недобросовісному наданню фінансових послуг. Надзвичайно великий вплив на існування такої ситуації в нашій державі має недосконалість чинного законодавства та сучасного механізму державного регулювання сфери фінансових послуг, недосконалість понятійного апарату, що зумовлює нагальну необхідність проведення наукових досліджень з метою оптимізації положень нормативно-правової бази України у сфері фінансових послуг. Таким чином, реалії розвитку вітчизняної фінансової системи доводять, що нині залишаються відкритими проблеми щодо створення ефективних правових засад для захисту прав та законних інтересів споживачів фінансових послуг, нормативно-правового регулювання діяльності та розвитку конкурентоспроможних ринків фінансових послуг в Україні, забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі всієї країни. У вітчизняній та зарубіжній юридичній науковій літературі ці питання розглядаються фрагментарно, без комплексного підходу, у звязку з чим сутність та особливості адміністративно-правового регулювання суспільних відносин у сфері фінансових послуг залишаються недослідженими, єдиної концепції захисту прав та законних інтересів споживачів фінансових послуг, діяльності та розвитку ринків фінансових послуг в адміністративно-правовій науці ще не вироблено.У підрозділі 1.1 «Поняття, сутність та ознаки фінансових послуг» на основі аналізу наукових джерел охарактеризовано поняття фінансових послуг, зясовано його сутність та особливості, внаслідок чого уточнено зміст окремих правових категорій, якими оперує законодавець у Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». У підрозділі 1.2 «Види фінансових послуг» визначено, що до фінансових послуг відноситься: випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; довірче управління фінансовими активами; діяльність з обміну валют; залучення фінансових активів із зобовязанням щодо наступного їх повернення; фінансовий лізинг; надання гарантій та поручительств; переказ коштів; послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення; професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню; факторинг; адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; управління майном для фінансування обєктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»; операції з іпотечними активами з метою емісії іпотечних цінних паперів; банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Розділ 2 «Державне регулювання ринків фінансових послуг в Україні» присвячено визначенню мети, форм, принципів державного регулювання ринків фінансових послуг, характеристиці органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, уточненню завдань, функцій та повноважень Міністерства фінансів України як основного регулятора інфраструктури ринку фінансових послуг. У підрозділі 2.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ