Фінанси соціальної сфери в період переходу економіки України до ринкових відносин - Автореферат

Фінанси соціальної сфери в період переходу економіки України до ринкових відносин спеціальність 08.04.01 “Фінанси, грошовий обіг і кредит”З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. У дисертації досліджуються методологічні та організаційні основи системи фінансування соціальної сфери в Україні. Ключові слова: соціальна сфера, соціальна інфраструктура, джерела фінансування соціальної сфери, соціальна політика, комерційний розрахунок, бюджетні асигнування, ціна на соціальні послуги. В предложенной модели отражены взаимосвязи между отраслями социальной сферы, источниками их финансирования и категориями населения, на которые рассчитаны указанные источники. Прибыльность предприятий социальной инфраструктуры также определенным образом ограничена, поскольку в тариф прибыль должна закладываться в минимальном размере, необходимом только для увеличения объема оказания услуг.У цих умовах трансформуються усі сфери суспільства, реформується фінансовий механізм, з?являються нові важелі впливу на економічний і суспільний розвиток держави, у тому числі і на соціальну сферу. Необхідно дослідити ресурсне забезпечення соціальної сфери для виходу її з кризового стану і подальшого розвитку. Світова економічна наука виходить із активної участі соціальної сфери у виробництві ВВП, що визначає і активний характер системи її фінансового забезпечення. Перехід до ринкових відносин передбачає формування в Україні нової моделі фінансового забезпечення соціальної сфери з метою надійного і повного задоволення соціальних потреб усіх верств населення. Дисертація виконана як складова комплексної науково-дослідної теми "Теорія та практика управління фінансами в умовах ринкової економіки" (номер державної реєстрації №0196V007509), яка розробляється колективом кафедри фінансів Київського національного економічного університету.Визначальним елементом фінансів у соціальній сфері є система її фінансового забезпечення, яка являє собою комплекс джерел фінансових ресурсів і механізму їх раціонального розподілу та ефективного використання. Звідси основним джерелом фінансування соціальної сфери були бюджетні асигнування, що перерозподілялись за допомогою відповідного механізму зі сфери матеріального виробництва. Соціальна сфера, у якій виробляється специфічний товар - соціальна послуга, органічно входить до загальної системи економічних відносин. Удосконалення системи фінансового забезпечення соціальної сфери має здійснюватися шляхом комплексного використання усіх джерел та оптимізації їх структури. Назріла необхідність упорядкування системи фінансового забезпечення соціальної сфери в Україні, що може здійснюватись на основі запропонованої в роботі моделі (схема 1).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у дослідженні і розробці процесу фінансування галузей соціальної сфери на регіональному рівні в період перехідної економіки шляхом створення моделі їх фінансового забезпечення. На основі проведеного дисертаційного дослідження ми прийшли до таких теоретичних узагальнень: Соціальна сфера - це комплекс з надання послуг у галузях охорони здоровя, освіти, соціального захисту і соціального забезпечення, культури, мистецтва тощо, які суттєво впливають на рівень життєвих стандартів. Оскільки соціальна сфера як частина сфери послуг безпосередньо бере участь у створенні ВВП, то це передбачає розвиток багатоканальної системи фінансового забезпечення соціальної сфери, у якій кожне джерело розраховане на певну галузь соціальної сфери і конкретні категорії населення. Галузі соціальної сфери можна поділити на дві групи: соціальну інфраструктуру (житлово-комунальне господарство) і власне соціальну сферу (охорона здоровя, освіта, культура, спорт, соціальне забезпечення та ін.). У країнах із розвинутою ринковою економікою застосовується декілька каналів надходження бюджетних коштів у соціальну сферу: у формі прямого фінансування з центрального та низових бюджетів, на основі спільної участі органів влади різних рівнів, за допомогою незалежних посередницьких структур, із використанням змішаного державно-приватного фінансування.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ