Стратегія і тактика управління портфелем цінних паперів, поняття заощаджень та ризику. Вплив фінансової залежності на доход корпорацій та управління дебіторською заборгованістю. Визначення ознак злиття і приєднання фірм та розрахунок ставки дисконту.
Це не означає, що інвестор прагне спрямувати кошти у цінні папери, емітентами яких є компанії, що зростають. Під час формування портфеля інвестор має прагнути досягти стабільності доходу. Управління під час формування й коригування портфеля цінних паперів передбачає застосування певних підходів і методів, які забезпечують збереження інвестованих коштів, досягнення максимального рівня дохідності та передбачувану інвестиційну спрямованість портфеля. Великих витрат коштів і праці вимагає такий елемент управління портфелем цінних паперів, як моніторинг: безперервний копіткий аналіз стану і динаміки ринку цінних паперів і окремих секторів, виявлення ринкових тенденцій і дослідження інвестиційних якостей ринкових інструментів. Конкретна портфельна тактика визначається цілями й типом портфеля; станом конюнктури ринку, його прозорістю й ліквідністю, ринковими чинниками (динамікою відсоткової ставки та курсової вартості цінних паперів тощо); наявністю законодавчих пільг чи обмежень; загальноекономічними чинниками (станом економіки, рівнем інфляції тощо); необхідністю підтримки прийнятного рівня ліквідності портфеля за мінімізації ризиків, терміном існування портфеля.Важливим елементом оцінки вартості підприємства є визначення вартості капіталу, який є в його розпорядженні. Згідно із сучасними тенденціями в теорії і практиці фінансової діяльності вартість капіталу підприємства рекомендується розраховувати на основі використання так званої моделі середньозваженої вартості капіталу (Weighted Average Cost of Capital = WACC): де Квк - очікувана ставка вартості власного капіталу; Середньозважена вартість капіталу показує середню дохідність, якої очікують (вимагають) капіталодавці (власники та кредитори), вкладаючи кошти в підприємство. Вона залежить від структури капіталу, а також ціни залучення капіталу від власників і кредиторів. Очікувана ставка вартості позичкового капіталу визначається на основі аналізу фінансових відносин підприємства з його кредиторами і включає всі витрати, повязані із залученням позичкового капіталу, в т.ч. процентні платежі, дизажіо, різного роду збори тощо.Політика управління дебіторською заборгованістю передбачає чотири етапи її розробки (рис. Розглянемо суть та інструменти управління, що можуть застосовуватися з кожного етапі розробки політики управління дебіторською заборгованістю торговельного підприємства. Оптимізація обсягів формування дебіторської заборгованості забезпечується управлінням термінами платежів та формами розрахунків підприємства з постачальниками товарів та споживачами продукції. Формування сприятливих для підприємства термінів оплати передбачає: - при закупівлі товарів - мінімізацію обсягів авансової оплати та оплати за фактом постачання товарів та максимізацію обсягів закупівлі товарів на умовах відстрочки платні (комерційного кредиту); Використання умов оплати, які призводять до утворення дебіторської заборгованості, ефективні для підприємства тільки в разі збільшення за рахунок цього обсягів реалізації товарів, зростання конкурентних переваг підприємства, збільшення кола постачальників та забезпечення більш партнерських відносин з ними тощо.Так, згідно з П(С)БО під злиттям слід розуміти обєднання підприємств (шляхом створення нової юридичної особи або приєднання підприємств до головного підприємства), у результаті якого власники (акціонери) підприємств, що обєднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами обєднаних підприємств з метою досягнення подальшого спільного розподілу ризиків і вигід від обєднання. За таким підходом нівелюються основні відмінності між приєднанням і, власне, злиттям, які передбачаються іншими нормативними актами, оскільки наведене визначення "злиття" містить характеристики як реорганізації шляхом злиття, так і реорганізації приєднанням.Згідно з методом дисконтування грошових потоків вартість обєкта оцінки прирівнюється до сумарної теперішньої вартості майбутніх чистих грошових потоків (Cash-flow) або дивідендів, які можна отримати в результаті володіння підприємством, зменшеної на величину зобовязань підприємства та збільшеної на вартість надлишкових активів. Алгоритм розрахунку вартості підприємства (нетто) методом DCF можна уявити в такому вигляді: де ВПН - чиста (нетто) вартість підприємства на дату оцінки; Вона враховує премію за ризик інвестування коштів в оцінюване підприємство: чим більшим є ризик, тим ставка дисконтування буде вищою. Ставку дисконтування для цілей оцінки вартості підприємства рекомендується розраховувати на основі використання моделі середньозваженої вартості капіталу (WACC).
План
Зміст
1. Поняття портфельних заощаджень. Вплив цінних паперів на портфельний ризик
2. Вплив фінансової залежності на доход корпорацій
3. Управління дебіторською заборгованістю
4. Класифікація злиття
5. Інфляція та вартість фірми
Список використаних джерел
1. Поняття портфельних заощаджень. Вплив цінних паперів на портфельний ризик
Список литературы
1. Азаренкова Г.М, Журавель Т.М., Михайленко Р.М., Фінанси підприємств. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни - К., 2004. - 391с.
2. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. д.е.н. проф. Г.Г. Кірейцева. - К: ЦУЛ, 2002. - 327с.
3. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-е вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 416 с.
4. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. посіб. / A.M. -Поддерьогін та ін. - К.: КНЕУ, 2001. - 294 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
