Основи організації фінансів державних підприємств та джерела їх формування. Аналіз ефективності діяльності підприємств та контроль за нею. Вдосконалення інвестиційної політики ДП. Значення фінансового плану, його обґрунтування та етапи його складання.
Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої фінансової діяльності. Проведено аналіз фінансового розвитку державних підприємств України на сучасному етапі, визначені місце і роль державних підприємств в сучасній економіці, тенденції обсягу і структури їх активів і капіталу, оцінено рівень забезпеченості їх розвитку власними фінансовими ресурсами, стан їх фінансової рівноваги і рівень ефективності фінансового управління ними. Розглянемо найважливіші напрямки подальшого зростання ефективності фінансової діяльності державних підприємств України; запропонуємо пропозиції щодо вдосконалення методів управління формуванням і розподілом прибутку підприємств, розробки диференційованої політики управління їх оборотними активами, підготовки та оцінки інвестиційних проектів, а також схем та джерел їх фінансування.У нинішніх умовах держава наділяє підприємства основними й оборотними коштами, і вони є повністю самостійними: мають баланс доходів і видатків, або фінансовий план. Свою дію закон вартості виявляє через показники форм вартості: гроші, ціни, собівартість, кредит, фінанси, прибуток, стимулюючи таким чином витрати на одиницю продукції, зростання виробництва продукції і прибутків. Труднощі в розумінні суті фінансів полягають у тому, що економічне життя в державі постійно вимагає створення грошових фондів, тобто фондів фінансових ресурсів для задоволення різноманітних потреб. Економічна система кожної держави включає низку підсистем: власності, управління, соціальних гарантій, цін, грошей, кредиту, фінансів та інших складових господарського механізму. Фінанси мають забезпечити ефективне формування та використання фондів фінансових ресурсів як на макро-, так і на мікрорівнях для успішного здійснення господарської діяльності, виконання державою своїх функцій і задоволення громадянами власних потреб.Норматив відрахувань частини прибутку у розмірі 50%, який діяв протягом 2007-2008 років, створював нерівні умови розвитку цих підприємств по відношенню до підприємств інших форм власності та негативно впливав на темпи їх модернізації, призводив до зниження їх прибутковості і до відповідного зменшення надходжень частини прибутку до державного бюджету [14, с.166]. Ухвалена Урядом постанова також запроваджує дієвий механізм взаємозаліку щодо сплати частини прибутку та дивідендів до державного бюджету. Як видно з таблиці в 2008 році збільшення ВВП відбулося на 37% (без урахування індексу цін), в 2009 році збільшення на 27 %, Отже можна зробити вивід, то спостерігається схильність до збільшення виробництва. Як раніше було відмічено в державній власності знаходиться 27,4 % підприємств з фондоозброєністю в 3 рази вище, ніж у підприємств інших видів власності, тому можна припустити що ріст виробництва надалі перспективніший у підприємств інших форм власності за рахунок залучення капітал і збільшення фондоозброєності. Крім того за даними таблиці можна сказати, що в 2008 році зростання виробництва перевищило ріст роздрібного товарообігу, але в 2009 році ситуація дещо стабілізувалася, в результаті за два роки виробництво виросло на 74 % (без урахування індексу цін), а роздрібний товарообіг - на 66 %.Слід зазначити, що процес стратегічного управління інвестиційною діяльністю підприємства, тобто розробки її інвестиційної стратегії, отримує свою подальшу конкретизацію в процесі тактичного управління цією діяльністю шляхом формування інвестиційного портфеля компанії. Як видно розробка інвестиційної стратегії підприємства, хоча в основному і орієнтована на довгострокові цілі включає також окремі середньострокові і короткострокові елементи, які згодом ведуть до вироблення конкретних управлінських рішень при формуванні інвестиційного портфеля і реалізації інвестиційних програм і проектів. Певна складність формування інвестиційної стратегії полягає також в тому, що вона не є незмінною, а вимагає періодичного коректування з урахуванням змінних зовнішніх умов і нових можливостей зростання підприємства. В умовах нинішнього нестабільного (а по окремих напрямах - непередбачуваного) розвитку економіки країни цей період не може бути дуже тривалим і в середньому не може виходити за рамки 3-5 років (для порівняння слід зазначити, що інвестиційна стратегія найбільших компаній країн з розвиненою ринковою економікою розробляється на період 10-15 років). Результати обстеження окремих компаній показують, що найбільший період (понад 10 років) характерний для розробки інвестиційної стратегії так званими інституційними інвесторами (інвестиційними фондами, інвестиційними компаніями і тому подібне); менший період (5-10 років) характерний для компаній і фірм, що здійснюють свою діяльність у сфері виробництва засобів виробництва і в добувних галузях промисловості; ще коротший період (3-5 років) характерний для компаній і фірм, що здійснюють свою діяльність у сфері виробництва споживчих товарів, роздрібної торгівлі і послуг населенню.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
