Фільтраційні процеси навколо дрен і зволожувачів і їх вплив на водоприймальну здатність конструкцій - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукРобота виконана в Рівненському державному технічному університеті (колишня Українська державна академія водного господарства) Міністерства освіти України. Науковий керівник: Хлапук Микола Миколайович, кандидат технічних наук, доцент, докторант кафедри гідротехнічних споруд Рівненський державний технічний університет, Офіційні опоненти: Олійник Олександр Якович, доктор технічних наук, професор, член. НАН України, завідуючий відділом прикладної гідродинаміки Інституту гідромеханіки НАН України Черенков Андрій Васильович, кандидат технічних наук, доцент кафедри гідромеліорацій Рівненського державного технічного університету. Провідна установа: кафедра мостів і тунелів Українського транспортного університету Міністерство освіти України, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Рівненського державного технічного університету за адресою: м.В пористих середовищах під дією сил з боку фільтраційного потоку відбуваються деформації, які значно погіршують гідравлічний режим гідротехнічних споруд. Деформації грунтового середовища призводять до локальних змін його коефіцієнта фільтрації та змінюють гідравлічні характеристики потоку. Деформації грунтового середовища в зоні влаштування водозабірних свердловин можуть призводити до збільшення припливу та зниження рівня грунтових вод (РГВ), що обумовлює просідання грунту та вихід з ладу насосного обладнання. Так із-за суфозійних процесів приплив до дренажу осушувально-зволожувальних систем (ОЗС) значно зменшується, збільшуються гідравлічні градієнти, що в окремих випадках призводить до виходу конструкцій з ладу. З іншого боку можливе локальне збільшення коефіцієнта фільтрації в навколодренній зоні, із-за чого збільшується приплив та інтенсивність пониження РГВ і зменшуються гідравлічні опори.Надійність роботи цих систем в значній мірі залежить від правильності фільтраційного розрахунку дренажу, визначення гідравлічних опорів безпосередньо в дренажі і, особливо, в навколодренному середовищі, так званих фільтраційних опорів, які в основному розглядаються в роботі. Однак, вплив деформацій грунту на роботу дренажу та фільтра не враховувався, а саме він може бути визначальним для роботи дрен в цілому. Цикл 1 починався режимом осушення, після якого дрена працювала в зволоженні, по закінченні останього розпочинався режим осушення циклу 2. При роботі конструкції в режимі осушення під дією великих градієнтів напору в області безпосередньо біля дрени грунтові частинки переорієнтовуються в просторі й ущільнюються, утворюючи шар із зниженою водопроникністю, тому коефіцієнт фільтрації в цій області мінімальний. У випадку зволоження значення k в навколодренній області значно більше, ніж в осушенні, з віддаленням від дрени зміна коефіцієнта фільтрації при зволоженні має більш інтенсивний характер у порівнянні з осушенням.Дослідження одномірного фільтраційного потоку дозволили встановити, що коефіцієнт фільтрації середовища змінюється внаслідок деформацій, які відбуваються під дією градієнтів напору. Дослідження радіального потоку показали, що фільтраційні деформації грунту суттєво впливають на водоприймальну спроможність дренажу, тому існуючі методики розрахунку не завжди відповідають дослідним даним. Характер деформацій залежить від середовища, конструкції дрени, режиму її роботи та циклічності зміни напрямку фільтраційного потоку. У випадку керамічної дрени зі стиковим зазором, незахищеним фільтром, дослідні витрати в режимі зволоження значно зменшуються з підвищенням діючих напорів. У випадку досконалої за характером розкриття пласта дрени в несуфозійному середовищі дослідні витрати значно перевищують розрахункові, що повязано із збільшенням коефіцієнта фільтрації в навколодренній зоні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ