Дослідження фундаментальних принципів, найбільш загальних суттєвих характеристик, ціннісних орієнтацій, ідеалів, традицій філософсько-світоглядних основ геополітичної думки, а саме гуманності і толерантності що відповідає менталітету нашого народу.
При низкой оригинальности работы "Філософсько-світоглядні підвалини української геополітичної думки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТЗахист відбудеться "05" жовтня 2004 року о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 при Центрі українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул.Володимирська, 60, а.108. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул.Володимирська, 58. Визначено, що українська геополітична думка розвивалася в контексті та одночасно зі світовою геополітичною думкою, при цьому, її розвиток мав певні відмінності, зумовлені як філософсько-світоглядними традиціями української геополітичної думки, так і конкретними історико-політичними обставинами, зокрема, відсутністю української держави, тривалим досвідом національного поневолення. Характерні риси української геополітичної думки відзначаються гуманністю і толерантністю, вони успадковані з всієї історії вітчизняної суспільно-політичної думки, базуються на широкому філософсько-світоглядному підґрунті, яке відповідає менталітету нашого народу. філософський геополітичний гуманність толерантність Определено, что украинская геополитическая мысль развивалась в контексте и одновременно с мировой геополитической мыслью, при этом, ее развитие имело определенные отличия, обусловленные как философско-мировоззренческими традициями украинской геополитической мысли, так и конкретными историко-политическими обстоятельствами, в частности, отсутствием украинского государства, продолжительным национальным порабощением.Розриваючись між рухом на різних напрямках одночасно та не маючи стратегічного бачення свого майбутнього, Україна застигла між минулим і майбутнім, залишаючись на сьогодні чи не єдиною європейською державою, що так і не змогла зробити чіткий геополітичний вибір. При цьому, класика української геополітичної спадщини досліджується настільки епізодично, що більшість взагалі не підозрює про те, що українська геополітична думка не лише існувала, але й розвивалася одночасно зі світовою, а часом і випереджала її. Сьогодні, коли Україна намагається знайти свій шлях розвитку, належне місце у світі, надзвичайно актуальним є розвиток її геополітичної науки - саме як науки, а не як набору ідеологічних доктрин. З нагальною потребою відродження української геополітики, як науки, яка здатна і повинна дати відповіді на ключові питання щодо подальшого розвитку України як незалежної держави, її внутрішнього і зовнішнього змісту, надзвичайно важливо дослідити українську геополітичну традицію, її філософсько-світоглядні підвалини та характерні риси. Застосування логіко-семантичного підходу до дослідження філософсько-світоглядних підвалин української геополітичної думки дало змогу проаналізувати базові елементи понятійно-категоріального апарату геополітики, показати місце геополітики в системі наукового знання загалом.Шведський дослідник Р.Челлен вважав, що геополітика має комплексно досліджувати пять форм існування держави: географію, народ, господарство, суспільство, управління. Беручи до уваги традиційні та новітні сфери застосування геополітики, автор дисертаційного дослідження вважає, що мету геополітичної науки можна визначити як виявлення звязків і закономірностей взаємовідносин між людиною, природою і державою, визначення місця і призначення держави у світі та ефективних шляхів реалізації цього призначення. У вступній статті до збірника "Основи побудови геополітики" (1928 р.) за підписом К.Ґаусгофера та інших німецьких науковців зазначалося: "Геополітика є вченням про залежність політичних подій від землі". Наведені в дисертаційному дослідженні визначення геополітики, її предмету, цілей та методів свідчать про те, що геополітика має всі ознаки самостійної науки та заслуговує на те, щоб її досліджували саме в такому статусі, а не як відгалуження певної дисципліни, ідеологію тощо. У другому підрозділі "Інтелектуальні джерела дослідження геополітики" показано, що геополітика як наука виникла на межі ХІХ-ХХ століть не випадково і далеко не на порожньому місці.Дисертаційне дослідження дає можливість констатувати той факт, що геополітика посідає дисциплінарно самостійне місце в системі наукового знання. Визначено, що інтерес мислителів до геополітичних факторів з давніх часів зосереджувався навколо кількох основних проблем: вплив геополітичних факторів на особливості формування людини як біологічної та соціальної істоти, на різні сфери суспільного життя, включаючи форми організації державного устрою, розвиток економіки, науки, культури; ефективне використання геополітичних факторів для досягнення процвітання країни, успіхів у внутрішній та зовнішній політиці; ефективне використання геополітичних факторів для досягнення країною панівного становища серед інших держав регіону; пошук геополітичних стратегій подолання спільних проблем людства та створення всесвітньої федерації.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы