Філософсько-правовий аналіз розробки і використання електронних експертних систем у правозастосовчій діяльності - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИРобота виконана в Національній академії внутрішніх справ України Гвоздік Олег Іванович, Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Калюжний Ростислав Андрійович, Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри теорії держави і права кандидат філософських наук, доцент Шашкова Людмила Олексіївна, Київський національний університет ім. Захист відбудеться “25” лютого 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 в Національній академії внутрішніх справ України (03035, м.Методологічні засади пізнання права з метою його удосконалення висвітлювались у роботах С.С.Алєксєєва, О.О.Бандури, П.Д.Біленчука, О.Б.Венгерова, О.І.Гвоздіка, Д.А.Керімова, А.А.Козловського, М.І.Козюбри, В.В.Копєйчикова, М.В.Костицького, В.О.Котюка, С.І.Максимова, О.Є.Манохи, Л.В.Петрової, П.М.Рабіновича, В.М.Розіна, В.М.Сирих, С.С.Сливки, М.С.Строговича, Ю.В.Тихонравова, О.Ф.Черданцева та інших російських і українських науковців. Теоретичним аспектам правозастосування приділяли увагу ще відомі юристи і правознавці дореволюційного (насамперед, Л.Є.Владіміров, А.Ф.Коні, В.А.Случевський, І.Я.Файніцький) та радянського періоду (Н.Г.Александров, С.С.Алєксєєв, А.Я.Берченко, Я.М.Брайнін, П.Т.Васьков, Н.Н.Вопленко, І.Я.Дюрягін, Ю.Х.Калмиков, В.М.Карташов, В.В.Лазарєв, І.П.Левченко, В.І.Лєушин, Я.С.Михаляк, А.В.Наумов, П.Ю.Недбайло, Ю.С.Решетов, Ю.Г.Ткаченко, Ю.А.Тихомиров, П.С.Елькінд, В.А.Юсупов, Д.А.Ягофаров та інші), звертались до цієї теми у своїх роботах О.О.Бандура, С.В.Бобровник, Ю.А.Ведерніков, Ю.Л.Власов, А.М.Колодій, В.В.Копєйчиков, В.М.Костицький, С.Л.Лисенков, В.Г.Лихолоб, О.Г.Мурашин, І.Л.Невзоров, Є.В.Новіков, А.Ю.Олійник, О.І.Осауленко, О.В.Фандалюк та інші сучасні українські вчені. Питанням компютеризації та інформатизації правотворчої, правоохооронної, правозастосовчої, правоосвітньої діяльності присвячено роботи В.А.Бакуліна, А.К.Баранова, К.І.Бєлякова, В.В.Бірюкова, Л.В.Богданова, В.М.Брижка, Ф.П.Васільєва, М.С.Вертузаєва, В.Д.Гавловського, О.М.Гальченка, І.В.Горошка, В.П.Горшкова, М.П.Дубініна, К.Є.Зінченка, Л.Ю.Ісмаілова, Р.А.Калюжного, А.Н.Караханьян, А.М.Карацюби, В.Ю.Карпичова, Б.В.Кисельова, Ю.А.Клімашевської, М.М.Коваленка, Ю.А.Кравченка, А.В.Лукащука, Ю.В.Оліщука, І.В.Мартиненка, В.А.Мінаєва, А.Я.Мініна, Ф.Ю.Півня, В.А.Плугатаря, А.П.Полєжаєва, М.С.Польового, Ю.В.Попова, Ю.Г.Просвіріна, В.А.Саницького, В.Ф.Севастьянова, М.Я.Сегая, С.С.Сливки, В.М.Смаглюка, А.І.Смірнова, О.Д.Соколова, В.С.Стефанюка, О.М.Тебякіна, В.І.Ткаченка, А.В.Ткачова, Н.Б.Толок, В.Г.Хахановського, І.І.Хохлова, С.І.Цвєткова, В.С.Цимбалюка, В.М.Черевика, М.Я.Швеця та інших російських і українських вчених. Принципи розробки експертних систем висвітлювались у працях А.Барра, Г.Біркгоффа, А.Брукінга, Дж.Г.Брукшира, Т.А.Гаврілової, П.Грібомонта, П.Джексона, П.Джонса, Р.Девіса, Р.Дуди, Дж.Елті, Дж.Зуради, М.Ісідзукі, Дж.Кінга, Ф.Кокса, М.Кумбса, Д.Лената, Ж.-Л.Лорьєра, М.Мінського, Н.Нільсона, П.Норвіга, С.Осуги, О.Л.Перевозчикової, В.А.Петрушина, Е.В.Попова, Д.А.Поспєлова, С.Рассела, К.Таунсенда, А.Тейса, Дж.Уейзенбаума, Х.Уено, П.Уінстона, Д.Уотермена, Е.Фейгенбаума, Р.Форсайта, Д.Фостера, Д.Фохта, Ф.Хейєс-Рота, В.Ф.Хорошевського, К.Р.Червінської, А.М.Яшина та інших дослідників. Однак, попри безумовну наукову цінність праць згаданих вчених, окреслена вище проблема не знайшла достатнього відображення в сучасній літературі - теоретики-правознавці не проводили цільового дослідження перспектив використання експертних систем як засобу підвищення ефективності правозастосовчої діяльності, а спеціалісти у галузі інформатизації юридичної практики не розглядали застосування права як цілісний постадійний процес (відповідно до усталеного в загальній теорії права розуміння), досліджуючи можливості автоматизації окремих завдань управлінського, кримінологічного та криміналістичного характеру, які відображають лише деякі аспекти правозастосування.У цьому підрозділі було обґрунтовано необхідність комплексної філософсько-правової розробки проблеми інтенсифікації правозастосування у межах особливої галузі досліджень практично орієнтованого характеру - правової праксеології - шляхом використання здобутків окремих теоретичних дисциплін, що входять до складу філософії права (правової онтології, гносеології, аксіології, антропології тощо), для вирішення конкретних проблем у процесі застосування права.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ