Філософсько-правовий аналіз гендерної політики в Україні - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВУ дисертації здійснено комплексне філософсько-правове дослідження гендерної політики в Україні. З цією метою було досліджено принцип гендерної рівності в законодавстві України та визначено юридичні засоби і механізми подолання статевої дискримінації. Проаналізовано стан гендерного питання в сфері діяльності ОВС та визначено специфіку гендерного підходу в навчально-виховному процесі відомчих вузів системи МВС України. Кроме того, было исследовано принцип гендерного равенства в законодательстве Украины, а так же определены юридические средства и механизмы преодоления половой дискриминации. Особое место в регулировании этого вопроса занимает закон Украины “Об обеспечении равных прав и возможностей женщин и мужчин” от 08.09.2005года, в котором определен механизм обеспечения гендерного паритета, а именно: создана система органов, которые наделены полномочиями в сфере реализации гендерного равенства; предусмотрены средства обеспечения равных прав и возможностей мужчин и женщин в общественно-политической, социально-экономической сфере и сфере образования; установлена ответственность за нарушение законодательства Украины, которое касается вопросов гендерного равноправия.У багатьох країнах світу останні десятиріччя XX століття постали періодом суттєвих зрушень у розумінні рівності потенційних можливостей чоловіків і жінок та правового забезпечення цієї рівності в постіндустріальному суспільстві, особливо щодо доступу до економічних, політичних та освітніх ресурсів. Проблема рівності у будь-якій сфері не може розглядатися поза межами права, оскільки саме право розуміється як рівна міра свободи всіх і кожного - і чоловіка, і жінки. Україна, яка обрала стратегію європейського вибору, знаходиться сьогодні на етапі становлення гендерних досліджень у праві, активного прийняття законодавчих актів, які регулюють різні види суспільних відносин щодо запровадження стандартів рівності прав і свобод жінки й чоловіка. Формування України як демократичної держави з високим соціальним та економічним рівнем життя і політичною стабільністю обумовлює необхідність комплексного філософсько-правового аналізу гендерної політики в державі шляхом застосування демократичного принципу рівноправної участі всіх громадян у суспільних та державотворчих процесах. На сучасному етапі розвитку суспільства відбувається поступова зміна гендерних стереотипів, але незавершеність цих перетворень викликає певну дисгармонію та неоднозначність уявлень чоловіка та жінки один про одного, про їхні ролі та моделі поведінки.“Культурне середовище як агент гендерної диференціації” підкреслюється, що історія становлення ідеї правової рівності чоловіків та жінок має багатовікові традиції. У подальшому була сформована нова ідеологія - радикальний фемінізм, що акцентує увагу на необхідності зміни світу та суспільства і перерозподілу влади між жінками та чоловіками. Під статтю розуміються ті анатомо-біологічні особливості людей (в основному - в репродуктивній системі), на основі яких люди визначаються як чоловіки або жінки. Найбільш відомі з них - Конвенція “Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок” (1979р.), в якій фактично визнано наявність дискримінації жінок, відображено негативне ставлення світової спільноти до всіх форм такої дискримінації; Декларація “Про рівність чоловіків і жінок” (1988р.), де визначено, що: дискримінація за ознакою статі в політичній, соціальній, освітній, культурній та інших сферах стає на перешкоді визнання і здійснення прав людини та основних свобод; принцип рівноправності жінок і чоловіків розглядається як основна умова існування демократії та низка інших важливих документів. Особливої уваги також заслуговує “Національна програма дій на 2001-2005 роки”, в якій сформовано тактику реалізації державної політики підвищення статусу жінок у суспільстві, визначено її пріоритети; Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” (2005р.), головними завданнями якого є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення їх рівних прав та можливостей, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України; “Державна програма з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року”, метою якої є утвердження рівних прав жінок і чоловіків та рівних можливостей для їх реалізації як основного права людини.Узагальнення результатів дослідження дало можливість зробити такі висновки: У процесі дослідження питання історичного розвитку ідей рівноправності жінки і чоловіка, було виявлено головну тенденцію залежності суспільного статусу жінки від соціокультурного контексту.

2. Основний зміст