Розуміння справедливості як ідеального уявлення про світ і суспільство, що ґрунтується на рівномірному розподілі благ. Аналіз єдності індивідуального та суспільного інтересу, що спонукає до максимального узгодження інтересів суб’єктів правозастосування.
Інститут держави і права імені В. М.КорецькогоЗ давніх часів основоположною людською цінністю виступала справедливість, адже вона дає змогу сформувати уявлення про систему цінностей та принципів, які покладено в основу пріоритетів існування людства. Для східної культури справедливість зводиться до підтримання гармонійності, яка від самого початку була в природі, але яку порушили люди. Якщо на Заході прийнято вважати, що справедливість не існує доти, доки її не встановили, то в арабо-мусульманській культурі вектор руху зовсім інший, оскільки справедливість у цій традиції не встановлюється, а відновлюється як втрачена рівновага чи гармонія [1, с. Основою платонівського розуміння справедливості була ідея про те, що кожна людина, кожна річ має своє місце і функцію, визначену безособовим всесвітнім законом, що виступає джерелом віри одночасно в природній та людський закони. Давньогрецький філософ був переконаний, що справедливість - це доброчесність, що необхідна в суспільному житті, а за справедливістю неминуче слідують й інші чесноти.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
