Філософсько-правова спадщина С. Оріховського: феномен професіоналізму правоохоронця - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України. Науковий керівник: Сливка Степан Степанович, доктор юридичних наук, професор, Львівський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри теорії та історії держави і права. Захист відбудеться 19 жовтня 2007 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.725.02 у Львівському державному університеті внутрішніх справ за адресою: 79007, м.Однак започатковані трансформаційні процеси в усіх сферах життя вітчизняного соціуму, впровадження світових стандартів у практику державотворення, орієнтація внутрішньої та зовнішньої політики на антропоцентричні цінності вимагають докладного наукового обґрунтування, зясування історичних витоків їх формування, прогнозування результатів втілення, а також виокремлення тих проблемних аспектів, які потребують посиленої уваги і науковців, і практиків. З огляду на те, що система правоохоронних органів України також є субєктом активних прогресивних перетворень, перелік проблемних тем, які є особливо актуальними в умовах сьогодення, можна доповнити питанням професіоналізації правоохоронців. Значне омолодження кадрового ресурсу, відсутність оптимальних матеріально-технічних та морально-психологічних умов адаптації молодих спеціалістів у практичних органах, недостатньо розвинутий менеджмент у правоохоронній системі, недосконале нормативно-правове забезпечення правоохоронної діяльності, втрата довіри населення до захисників правопорядку негативно впливають на механізм формування правоохоронців-професіоналів. Через дефіцит висококваліфікованого персоналу руйнується фундамент результативного та ефективного функціонування правоохоронних органів, уповільнюється впровадження прогресивних реформ, ускладнюється механізм захисту прав та свобод людини, виникає загроза національним інтересам та безпеці. Малодослідженим є вітчизняний філософсько-правовий спадок, який містить вагомий потенціал праксеологічного змісту, зокрема особливої уваги заслуговує філософія права та держави Станіслава Оріховського-Роксолана, а також погляди ренесансного мислителя, дотичні до проблеми професіоналізації правоохоронців.У контексті пункту 1.1.1 "Історична та біографічна література" дисертант виклала дескрипцію основних літературних джерел, які акумулювали інформаційний матеріал про еволюцію ренесансно-реформаційних тенденцій у західноєвропейських країнах, історичних досліджень особливостей генезису вітчизняного Відродження, а також праць, що містять біографічні відомості про С. Оріховського. У пункті 1.1.2 "Правові та нормативно-правові джерела" комплекс літературних позицій правової тематики розділено на три напрями. Перший, загальнотеоретичний, обєднує літературу, в якій розкривається суть і значення феномена права, характеризуються класифікація та ознаки різних форм державного правління, ознаки правової держави і громадянського суспільства, механізм реалізації конституційних положень, гарантії основних прав та свобод людини та громадянина тощо. Тематика пункту 1.1.3 "Наукові розробки фахівців філософії права" присвячена аналізу філософсько-правової джерельної бази дисертаційного дослідження, яка містить два напрями: перший охоплює літературу з проблеми філософії права як науки; другий - оригінальні праці С. Комплекс праць фахівців цієї галузі є основою методології всього дисертаційного дослідження, оскільки ідентифікувати у творчій спадщині гуманіста погляди філософсько-правового характеру та сформулювати висновки про внесок ренесансного мислителя у розвиток філософсько-правової думки можна тільки за умови пізнання та чіткого розуміння предмета, сутності та статусу філософії права як науки.Дефіцієнтність теоцентризму і всього середньовічного схоластичного вчення дозволила антропоцентризму та гуманізму успішно закріпити свої позиції на ґрунті європейської культури, що справило значний вплив на формування нового погляду стосовно держави та права, а ренесансний палінгенез античних концепцій активізував мислителів XV-XVI ст. до роздумів про природу, її норми, закони, звязки із людиною, суспільством і державою, що в кінцевому результаті втілились у комплексну теорію про природне право; Ключовою історичною обставиною, яка обумовила специфіку причин, умов та наслідків його генезису, була відсутність на європейському континенті незалежної української держави, внаслідок чого популяризувати ідеї гуманізму та антропоцентризму, заперечувати божественне походження держави, виступати з критикою безмежної влади духовенства могла тільки незначна частина шляхетської молоді вітчизняної еліти, яка переважно переймала ренесансно-реформаційні інтенції у звязку з тривалим навчанням та працею за кордоном.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ